Архів інструкцій
Інструкція Архів інструкцій
Архівний PDF-документ для ознайомлення.
Інструкція · Українська · Оновлено: 12 серпня 2026 р.
Оригінальний PDF
Завантаження PDF…
Залишити заявку майстру
Потрібна діагностика або допомога з інструкцією? Передайте майстру модель котла та код помилки.
Текст інструкції для пошуку
Сторінка 1
Настанова з проектування систем опалювання ±едак×ія 2008 р.
Сторінка 1 PDF
Сторінка 3
1 Настанова з проектування систем опалювання Газові котельні
Сторінка 3 PDF
Сторінка 4
2 Настанова з проектування систем опалювання Зміст ЧАСТИНА 1 1. ВСТУП 5 1.1 ГРУПА MTS 5 1.2 НАСТАНОВА 6 2. ЗАКОНОДАВСТВО, ЗАСТОСОВНЕ ДО ПРОЕКТУВАННЯ КОТЕЛЕНЬ 6 3. ТЕОРІЯ КОНДЕНСАЦІЙНИХ АПАРАТІВ 6 4. ПОБУТОВІ СИСТЕМИ ГАРЯЧОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ 9 4.1 ВИМОГИ ДО СИСТЕМ ГАРЯЧОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ 9 4.2 ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМ ПОБУТОВОГО ГАРЯЧОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ 9 4.3 КЛАСИФІКАЦІЯ ПОБУТОВИХ СИСТЕМ ГАРЯЧОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ 11 4.4 ЗАХИСТ СИСТЕМ ГВП 13 4.4.1 ВИБІР ДОПОМІЖНИХ КЛАПАНІВ ДЛЯ НАГРІВАЧІВ СИСТЕМ ГВП 14 4.4.2 ВИБІР РОЗШИРЮВАЛЬНОГО БАКУ 15 5. ПРОЕКТУВАННЯ КОТЕЛЕНЬ 16 5.1 КЛАСИФІКАЦІЯ КОТЕЛЕНЬ 16 5.2 ВИМОГИ ДО ГАЗОВИХ КОТЕЛЕНЬ 17 5.2.1 КОТЕЛЬНІ ЗАГАЛЬНОЮ ТЕПЛОВОЮ ПОТУЖНІСТЮ ДО 30 КВТ 17 5.2.2 КОТЕЛЬНІ ЗАГАЛЬНОЮ ТЕПЛОВОЮ ПОТУЖНІСТЮ ВІД 30КВТ ДО 60 КВТ 18 5.2.3 КОТЕЛЬНІ ЗАГАЛЬНОЮ ТЕПЛОВОЮ ПОТУЖНІСТЮ ВІД 60КВТ ДО 2000 КВТ 19 5.3 УСТАТКУВАННЯ КОТЕЛЕНЬ 20 5.3.1 КОТЛИ 20 5.3.2 ПАЛЬНИКИ 21 5.3.3 НАГРІВАЧІ ДЛЯ СИСТЕМ ГВП 21 5.3.4 ПОМПИ ТА ЗАХИСНА АРМАТУРА 21 5.3.5. ДІАФРАГМОВІ РОЗШИРЮВАЛЬНІ БАКИ 22 5.3.6 ГІДРАВЛІЧНІ МУФТИ ТА РОЗДІЛЬНИКИ 24 5.4 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА В КОТЕЛЬНЯХ 25 6. ГАЗОВІ СИСТЕМИ 26 6.1 ВЛАСТИВОСТІ ГАЗОПОДІБНОГО ПАЛЬНОГО 26 6.2 ВИМОГИ ДО ГАЗОВИХ СИСТЕМ 28 7. ВОДОПІДГОТОВКА 31 8. ВІДВЕДЕННЯ ПРОДУКТІВ ЗГОРАННЯ 33 8.1 РОЗРАХУНОК ДИМОХОДІВ 38 8.1.1 ДИМОХОДИ З ПРИРОДНОЮ ТЯГОЮ – РОЗРАХУНОК ПЛОЩІ ПЕРЕРІЗУ ДИМОХОДУ Й КАНАЛІВ ПРОДУКТІВ ЗГОРАННЯ 38 8.1.2 ДИМОХОДИ З ПРИРОДНОЮ ТЯГОЮ – РОЗРАХУНОК ВИСОТИ 40 8.1.3 ДИМОХОДИ З ПРИРОДНОЮ ТЯГОЮ – ТЕМПЕРАТУРА ПРОДУКТІВ ЗГОРАННЯ У ДИМОХОДІ 41 8.1.4 ТОЧКА РОСИ ПРОДУКТІВ ЗГОРАННЯ 41 8.1.5 ДИМОХОДИ З ПРИМУСОВОЮ ТЯГОЮ – РОЗРАХУНОК ДІАМЕТРУ 41 8.1.6 ДИМОХОДИ З ПРИМУСОВОЮ ТЯГОЮ – РОЗРАХУНОК ВИСОТИ 42 9 ДЖЕРЕЛА 42 ЧАСТИНА 2 10 КОТЛИ МАРКИ RENDАMAX 44 10.1 ВСТУП 44 10.2 ОПИС 44 10.3 ЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОТЛА R30 51 10.4 ПРИКЛАДИ ТЕХНОЛОГІЧНИХ СХЕМ КОТЕЛЕНЬ 52 ЧАСТИНА 3 11 КОТЛИ МАРКИ ARISTON 61 11.1 ВСТУП 61 11.2 КЛАСИФІКАЦІЯ КОТЛІВ МАРКИ ARISTON 61 11.3 КОНДЕНСАЦІЙНІ ГАЗОВІ КОТЛИ 63 11.3.1 GENUS PREMIUM 63 11.3.2 ACO B 67 11.3.3 ACO FS 69 11.4 ТРАДИЦІЙНІ ГАЗОВІ КОТЛИ 73 11.4.1 GENUS 73 11.4.2 CLAS 82 11.4.3 EGIS 83 11.5 ГАЗОХОДИ 84 11.5.1 ТИПИ ГАЗОХОДІВ 84 11.5.2 ГАЗОХОДИ ВІДВЕДЕННЯ ПРОДУКТІВ ЗГОРАННЯ ДО НАВІСНИХ КОТЛІВ З РЕМ ЕТИЧНОЮ КАМЕРОЮ ЗГОРАННЯ 85 11.5.3 ГАЗОХОДИ ВІДВЕДЕННЯ ПРОДУКТІВ ЗГОРАННЯ ДО КОНДЕНСАЦІЙНИХ КОТЛІВ 90 11.6 РЕГУЛЯТОРИ 94 11.7 ГІДРАВЛІЧНІ СХЕМИ КОТЕЛЕНЬ 96
Сторінка 4 PDF
Сторінка 5
3 Настанова з проектування систем опалювання 1. Вступ 1.1 Група MTS Група MTS (Мерлоні ТермоСанітарі) – концерн, до якого належать такі фірми та марки: Rendamax – виробник конденсаційних опалювальних апаратів та котлів потужністю до 1200 кВт (країна походження – Голландія). Ariston – провідний виробник найширшого асортименту опалю- вальних апаратів (країна походження – Італія) Chaff oteaux & Maury – виробник навісних газових котлів (країна походження – Франція) Elco – новітні опалювальні системи для приватних та службових приміщень (країна походження – Німеччина) Cuenod – світовий лідер з виробництва повного асортимен- ту пальників будь-якого призначення (країна походження – Франція) Відділ НДДКР групи MTS налічує 280 співробітників, мета робо- ти яких полягає в удосконаленні виробів і систем, що забезпе- чують зручність для споживача, значне енергозаощадження та екологічну безпеку. Якість. Всеосяжна система керування якістю в групі MTS забезпечує можливість розробки, виробництва та постачання виробів найвищої якості у відповідній галузі промисловості. Гру- па має понад 3000 сертифікатів якості, але приділяє особливу ува- гу постійному підвищенню якості в процесі виробництва. Відновлювані джерела енергії. Це важлива сфера інтересів групи, яка вже зараз є визнаним учасником ринку геліосистем та теплових помп. У цій галузі триває розробка новітніх виробів і систем, здійснюються капіталовкладення в дослідження таких найновіших досягнень техніки, як фотоелектричні перетворювачі та комбіновані побутові системи генерування теплової та електричної енергії. Обслуговування. Доступ до системи обслуговування макси- мально спрощено, щоб задовольняти всі вимоги клієнтів. У філіях групи в різних країнах світу працює понад 1000 фахівців із обслу- говування, здатних запропонувати широкий спектр засобів опа- лювання та професійні перед- та післяпродажні послуги. Частина I
Сторінка 5 PDF
Сторінка 6
4 Настанова з проектування систем опалювання 1.2. Настанова Ця настанова містить необхідні відомості щодо проектування відповідно до чинних нормативних документів низькотемпературних водяних котелень з газовим опалюванням. Розглянуто законодавчі підвалини проектування, вимоги до котелень та дещо з теорії конденсаційних апаратів. 2. Законодавство, застосовне до проектування котелень. Закон – нормативний документ, що виданий вищим законодавчим органом держави. Закон – акт, який встановлює права й обов’язки. Він є найвищим нормативним документом (після Конституції). 3. Теорія конденсаційних апаратів Конденсаційні апарати було розроблено в зв’язку з дедалі вищою собівартістю теплової енергії та потребою охорони довкілля. Конденсацію в фізиці визначають як перехід із газового стану в рідкий (скраплення) або твердий (ресублімація). Таким чином, конденсаційні апарати забезпечують подальше виділення теплоти з продуктів зго- ряння, не реалізовний в традиційних котлах. Конденсаційними звуться котли, в яких температура продуктів згоряння знижується нижче точки роси. В таких котлах використовується теплота конденсації водяної пари, що міститься в продук- тах згоряння. Конденсаційні котли дозволяють майже повністю використати хімічну енергію палива, що виражається як теплота згоряння, а не лише, як у традиційних котлах, корисна теплота опалю- вання. Щоб у найбільшому ступені використати теплову енергію, що може бути виділена в процесі зго- ряння, слід довести температуру продуктів згоряння до якнайнижчої. У конденсаційних котлах теплота, що виділяється в процесі згоряння, використовується в кілька етапів. На першому етапі використовується теплота, яка виділяється в камері згоряння в процесі згоряння. На другому етапі значна частка теплової енергії продуктів згоряння утилізується в теплообміннику, через який вода, охолоджена під час тепловіддачі в опалювальних пристроях, наприклад, побу- тових калориферах, проходить перш ніж повертається до котла. Завдяки охолодженню продуктів згоряння в цьому теплообміннику до температури нижче 50°C в ньому має місце конденсування водяної пари, що містилася в продуктах згоряння, для якої точка роси становить близько 57°C. При цьому так звана прихована теплота конденсації виділяється й передається воді, яка проходить крізь зазначений теплообмінник.
Сторінка 6 PDF
Сторінка 7
5 Настанова з проектування систем опалювання Маса утворюваного конденсату залежить від ґатунку спалюваного палива. Теоретична маса конденсату, утворюваного після повно- го висушування продуктів згоряння 1 м3 газу становить: природний газ ~1,53 – 1,63 кг/м ■ 3 міський газ бл. 0,9 кг/м ■ 3 Цей конденсат – продукт згоряння водню, однієї з основних складових вуглеводнів, до яких належить спалюваний природний газ. CH4 + 202 -> CO2 + 2H2O За теплообмінником температура продуктів згоряння трохи вище 40°C, що дозволяє відібрати з них певну кількість теплоти для підігрівання повітря, яке подається до пальників котла. Для цього використовують газохід особливої конструкції, що являє собою теплообмінник. Вона складається з двох співвісних труб. Через внутрішню трубу, приєднану до камери згоряння, викидаються в ат- мосферу продукти згоряння. На її виході їхня температура становить лише близько 20°C. Через зовнішню трубу протитечією подається повітря до камери згоряння. Котел такої конструкції має герметичну камеру, чим усувається відбирання теплого повітря з опалюваного приміщення. За- вдяки цьому коефіцієнт корисної дії (ККД) апарату в цілому підвищується на 3–5%. Значне охолодження продуктів згоряння у конденсаційних котлах призводить до хімічних реакцій окислів вуглецю, азоту й сірки з водяною парою, що конденсується. Кислоти, що утворю- ються, змішуються з конденсатом, через що він має кислу реакцію. Під час згоряння природного або скрапленого газу pH конденсату може знаходитися в межах від 3,5 до 5,5; це відповідає сла- бокислим водним розчинам, а не агресивним кислотам. Конденсат, що утворюється в конденсаційних котлах номінальною потужністю Q до 30 кВт, можна викидати безпосередньо до каналізації. У котлах більшої потужності належить нейтралізувати конденсат до pH від 7,5 до 9,0. У традиційних опалювальних кот- лах температура продуктів згорян- ня на виході становить від 140 до 190°C (відповідно до PN-87/M-35350). На відміну від цього, температура продуктів згоряння конденсаційних котлів становить від 40 до 55°C. За такої низької температури продуктів згоряння котел неможливо експлуа- тувати з димоходами з природною тягою. У зв’язку з цим, необхідно викори- стовувати (у випадку атмосферно- інжекторних пальників) витяжні вен- тилятори або (у випадку пальників із наддуванням) збільшувати тиск на виході подавального вентилятора. Витяжний вентилятор та димохід мають бути вироблені з корозійностійких матеріалів. згоряння трохи вище 40°C, що дозволяє відібрати з повітря, яке подається до пальників котла. Для цього ії, що являє собою теплообмінник. Вона складається у, приєднану до камери згоряння, викидаються в ат- я температура становить лише близько 20°C Через Паливо Теплота згоряння, кВт-год/м3 Корисна теплота опалю- вання, кВт-год/м3 Відно- шення Теоре- тична кількість конденса- ту, кг/м3 Міський газ 5,48 4,48 1,13 0,89 Природний газ L 10,9 9,10 1,11 1,53 Природний газ Н 11,11 10,02 1,11 1,63 Пропан 28,28 25,99 1,09 3,37 Бутан 37,32 34,31 1,08 4,29 Легка опалювальна олія 12,63 11,66 1,06 0,88 - - о . а х а в - ю - - - з иході подавального вентилятора. Витяжний вентилятор та ОПАЛЮ- ВАЛЬНА ОЛІЯ ГАЗ ПОБУТОВІ ВІДХОДИ КИСЛА РЕАКЦІЯ ШЛУНКОВИЙ СІК ЛИМОННИЙ СІК ОЦЕТ ДОЩОВА ВОДА ВОДОПРОВІДНА ВОДА ДИСТИЛЬО- ВАНА ВОДА ОЗЕРНА ВОДА ВОДНИЙ РОЗЧИН АМІАКУ ОСНОВНА РЕАКЦІЯ ЗНАЧЕННЯ рН КОНДЕНСАТ З КОНДЕНСАЦІЙНИХ КОТЛІВ ТЕХНІКА КОНДЕНСАЦІЇ
Сторінка 7 PDF
Сторінка 8
6 Настанова з проектування систем опалювання У конденсаційних котлах також використовуються численні досягнення опалювальної техніки та автоматики. Завдяки цьому забезпечується заощадження палива порівняно з традиційними газовими котлами приблизно до 50%, а також енергетичний ККД понад 100%. Крім цього, поліпшується повнота згоряння та забезпечується поглинання газоподібних продуктів конден- сатом, утворюваним на поверхні конденсатора, внаслідок чого істотно зменшується викидання до атмосфери CO2 та окислів азоту (NOx). У традиційних котлах зазначене викидання становить CO2 – близько 308 г/кВт-год, NOx – близько 190 мг/кВт-год, а в конденсаційних котлах – CO2 – близько 200 г/кВт-год, NOx – близько 18 мг/кВт-год. Як це досягається? Звідки такий ККД? Енергетичний ККД котлів зазвичай обчислюють у розрахунку на корисну теплоту опалювання палива. Проте корисна теплота опалювання природного газу на 11% нижча від теплоти згоряння, частку якої становить не використовувана досі прихована теплота конденсації водяної пари, що її містять продукти згоряння. Якщо використати зазначену теплоту, як у конденсаційних котлах, значення ККД у розрахунку на корисну теплоту опалювання газу теоретично може сягнути 111%. На практиці це значення становить близько 108%, оскільки не вдається повністю уникнути втрат. Таким чином, у розрахунку на корисну теплоту опалювання палива ККД котлів з накопичувачами може становити близько 108%. ККД традиційних котлів ККД конденсаційних котлів д Д ККД котлів зазвичай обчислюють у розрахунку на корисну теплоту опа Техніка конденсації Теплота згоряння Водяна пара Корисна теплота опалювання Конденсація Вихідна енергія Опалю- вальна уста- новка Точка роси водяної пари, ° C Вміст CO2, об. частка,% Природний газ (95% CH4) Паливна олія EL
Сторінка 8 PDF
Сторінка 9
7 Настанова з проектування систем опалювання Енергія, видобута з продуктів згоряння 2% Спожита прихована теплота конденсації 9% Energia odzyskana ze spalin 7% Втрати через продукти згоряння та випромінювання 2% Теплота згоряння природного газу 111% Корисна теплота опалювання 100% Спожита теплота 107% Опалювальна система 40/30°C Опалювальна система 75/60°C Опалювальна система 90/70°C ККД котла,% Коефіцієнт навантаги Щоб повністю використати можливості конденсаційного котла, зокрема його ККД, робочі па- раметри опалювальної системи мають бути такими, щоб забезпечувалися умови конденсації водяної пари. 4. Побутові системи гарячого водопостачання 4.1. Вимоги до систем побутового гарячого водопостачання Система побутового ГВП має бути cпроектована так, щоб забезпечити: у будь-який час рівномірне ГВП з потрібним розбором та при заданій температурі; ■ можливість регулювання температури ГВП; ■ якість води відповідно до санітарно-епідеміологічних норм; ■ зручність обслуговування та безвідмовність; ■ низькі капітальні та експлуатаційні витрати. ■ 4.2. Проектування систем побутового гарячого водопостачання Проектування системи побутового ГВП складається з трьох етапів: 1. Аналіз потреби в гарячій воді. 2. Розрахунки. 3. Вибір резервуара й визначення критеріїв експлуатації. .
Сторінка 9 PDF
Сторінка 10
8 Настанова з проектування систем опалювання Чинні в України нормативні документи щодо побутових систем ГВП: СНиП 2.04.01-85* ■ Вимоги до проектування. Потребу в гарячій воді слід визначати відповідно до положень зазна- чених нормативних документів. Основні величини для розрахунку потреби в гарячій воді та тепловій потужності для її нагрівання: середньодобова потреба в гарячій воді ■ qд сер., м3/доба, дм3/доба або кг/доба qд сер. = U · qc середньогодинна потреба в гарячій воді ■ qг сер., м3/год, дм3/год або кг/год; або кг/доба qг сер. = qд сер. τ qг сер. = U · qc. τ максимальна годинна потреба в гарячій воді ■ qг макс., м3/год, дм3/год або кг/год qд макс. = qг сер. · Nг, де: U – кількість споживачів, приєднаних до вузла ГВП qc – добова потреба в гарячій воді на одного споживача, дм3/од.сп. · доба τ – кількість годин експлуатації системи ГВП протягом доби, год/доба Nг – коефіцієнт нерівномірності годинного розбору води Відповідно до СНиП 2.04.01-85*, для житлових будинків належить брати такі значення: 1 споживач = 1 мешканець (1 од.сп.) – 1 одиниця споживання ■ q ■ c = 100 дм3/доба · од.сп. (для квартир з душем, умивальником та кухонною раковиною) q ■ c = 120 дм3/доба · од.сп. (для квартир з ванною, умивальником та кухонною раковиною) тривалість використання системи ГВП τ = 18 год/доба, з 6-00 до 24-00 ■ N ■ год = 9,32 · U–0,244
Сторінка 10 PDF
Сторінка 11
9 Настанова з проектування систем опалювання Розрахункову теплову потужність теплообмінника Φ [кВт] обчислюють за формулою: Φ = q · cw · ρ · (tг − tх), °C де: q – розрахункова об’ємна швидкість гарячої води відповідно до способу нагрівання води та конструкції накопичувачів водонагрівальних апаратів q = qд сер. або q = qгод сер. або q = qг макс. cw – питома теплоємність води, cw = 4,2 кДж/кг ·°C ρ – густина води, кг/дм3 або кг/м3 tг – розрахункова температура гарячої води tх – розрахункова температура холодної води tх=5°C, якщо водопровід живиться з поверхневих вод tх=10°C, якщо водопровід живиться з підземних вод Відповідно до СНиП 2.04.01-85* «3.10. При проектуванні безпосередньо водоразбора з трубопроводів теплової мережі на по- треби гарячого водопостачання середню температуру гарячої води у водоразборних стояках на- лежить підтримувати рівною 65°с, а норми витрати гарячої води приймати згідно обов'язковому застосуванню 3 з коефіцієнтом 0,85, при цьому спільну кількість споживаної води не змінювати.» 4.3. Класифікація побутових систем гарячого водопостачання. Системи ГВП можна класифікувати за різними критеріями, наприклад: за різновидом джерела теплової енергії; ■ за різновидом теплообмінника; ■ за кількістю споживачів; ■ за тиском води в системі; ■ за способом нагрівання води; ■ за розмірами системи. ■ Найчастіше використовують класифікацію систем ГВП за способом нагрівання води. Ця класифікація така: системи з проточними нагрівачами, де потрібна кількість води дорівнює миттєвому значенню ■ розбору; ємнісні системи (з резервуарами), де воду нагрівають та накопичують у значній кількості; ■ комбіновані проточно-ємнісні системи. ■
Сторінка 11 PDF
Сторінка 12
10 Настанова з проектування систем опалювання Системи ГВП з проточними нагрівачами відрізняються тим, що в резервуарі накопичуються га- ряча вода з контуру центрального опалювання (ЦО), яка підігріває гарячу воду безпосередньо перед подаванням до проточного нагрівача, який знаходиться в резервуарі, завдяки чому немає потреби в накопиченні гарячої води. Переваги такого варіанта: постійна наявність свіжої гарячої води; ■ високий коефіцієнт теплопередавання. ■ Недоліки: можливість утворення накипу в нагрівачі; ■ змінна температура гарячої води, залежно від поточного значення теплової потужності. ■ З огляду на погані економічні характеристики та обмежені можливості використання системи такого типу усувають з експлуатації. Системи ГВП з ємнісними нагрівачами відрізняються тим, що теплоносій нагріває воду в резервуарі. Холодну воду подають в найнижчу точку, гарячу воду відбирають з найвищої точки нагрівача. Нині використовують замкнені системи, в яких резервуар безпосередньо приєднаний до водопровідної мережі й діє під тиском до 1 МПа (10 бар). Схема проточної системи ГВП Гаряча вода Холодна вода Повернення води Подавання Резервуар Переваги таких систем: можливість постачання великої кількості гарячої води за короткий час; ■ можливість регулювання температури; ■ велика продуктивність по гарячій воді. ■ Недоліки: вищі капітальні витрати; ■ малий коефіцієнт теплопередавання. ■
Сторінка 12 PDF
Сторінка 13
11 Настанова з проектування систем опалювання Схема системи ГВП з ємнісним водонагрівачем Водонагрівач 4.4. Захист систем ГВП Системи ГВП мають бути захищені за допомогою захисного пристрою, який захищає від надмірного тиску води в резервуарі. Якщо резервуар не має захисного пристрою заводського встановлення, його слід придбати додатково й установити на трубопроводі підведення холодної води. Захисний пристрій належить установлювати над водонагрівачем та поза його горизонтальною проекцією, запобіжним клапаном догори. Щоб у разі спрацювання запобіжного клапана з нього не витікала вода, можна встановити розширювальний бак із діафрагмою, який компенсує зростання тиску. Усі ємнісні водонагрівачі мусять мати дозвіл Держнагляду з охорони праці та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Захист нагрівачів систем ГВП має відповідати СНиП 2.04ю01-85*, а саме: слід використовувати запобіжні клапани або інші захисні пристрої, які відкриваються автома- ■ тично в момент перевищення допустимого тиску, з метою запобігання надмірному підвищенню температури, належить обладнати системи ГВП ■ засобами автоматичного регулювання температури.
Сторінка 13 PDF
Сторінка 14
12 Настанова з проектування систем опалювання 4.4.1. Вибір запобіжних клапанів для нагрівачів систем ГВП Запобіжні клапани слід розташовувати: безпосередньо на нагрівачі ГВП або на вихідному трубопроводі, якщо температура теплоносія ■ перевищує 90% температури кипіння води при допустимому тиску нагрівача, на трубопроводі підведення холодної води до нагрівача, якщо температура теплоносія не ■ перевищує 90% температури кипіння води при допустимому тиску нагрівача. Не дозволяється встановлювати будь-яку запірну арматуру між нагрівачем і запобіжним клапа- ном. Діаметр запобіжних клапанів слід розраховувати за формулами: для систем ГВП з теплоносієм із температурою до 165°C і тиском, нижчим від допустимого ти- ■ ску нагрівача: мінімальний діаметр вхідного канала під тарілкою клапана d, мм ( ) γ α ⋅ − ⋅ ⋅ ⋅ ⋅ ⋅ = 2 1 1,1 59 ,1 14 ,3 4 p p G d c у припущенні, що пропускна здатність запобіжного клапана становить G кг/год, за формулою: V G ⋅ = 16 ,0 для систем ГВП з теплоносієм із температурою до 165°C і тиском, вищим від допустимого тиску ■ нагрівача: мінімальний діаметр вхідного канала під тарілкою клапана d, мм ( ) γ α ⋅ − ⋅ ⋅ ⋅ ⋅ ⋅ = 2 1 1,1 59 ,1 14 ,3 4 p p G d c у припущенні, що пропускна здатність запобіжного клапана становить G кг/год, за формулою: ( ) 1 1 3 1 59 ,1 γ α ⋅ − ⋅ ⋅ ⋅ ⋅ = p p F b G c
Сторінка 14 PDF
Сторінка 15
13 Настанова з проектування систем опалювання Величини у формулах: α – вихідний коефіцієнт запобіжного клапана відповідно до паспортних даних виробника, на- ведених для газу; αc – вихідний коефіцієнт запобіжного клапана, обчислений відповідно до залежності αc = 0,35 ⋅ α αc1 – вихідний коефіцієнт для нагрівальної води в разі розриву нагрівальної труби αc1 – 1, незалежно від діаметру труби (змійовика) γ – питома вага побутової води при допустимій температурі, кг/м3 γ1 – питома вага нагрівальної води при її нижчій температурі на вході до нагрівача, кг/м3 b – коефіцієнт, що залежить від різниці тиску теплоносія та допустимого тиску для нагрівача, якщо (p3–p1) ≤ 49 кПа (5 кгс/см2), b=1 якщо (p3–p1) > 49 кПа (5 кгс/см2), b=2 F – площа внутрішнього перерізу нагрівальної труби (змійовика), мм2 p1 – допустимий тиск нагрівача, кгс/см2 p2 – тиск на виході клапана (у разі виходу до атмосфери p2=0), кгс/см2 p3 – тиск теплоносія на вході нагрівача, кгс/см2 V – місткість нагрівача або нагрівача та резервуара гарячої води, л Мінімальний номінальний діаметр запобіжних клапанів для замкнених систем має бути не менше 20 мм у разі клапанів з нормальним і середнім ходом та 15 мм у разі клапанів із повним ходом. 4.4.2. Вибір розширювального баку Розширювальний бак належить установлювати на висоті, яка забезпечувала б подавання води до найвищих точок розбору під тиском, належним для відповідного пункту, але не менше за 2 м водяного стовпа. Для розрахунку повної місткості V розширювального баку слід використовувати формулу: ] [ 15 ,0 max, l G a V h ⋅ ⋅ = де: a – збільшувальний коефіцієнт, залежний від значення Gг макс. Gг макс. (Gh max) – найбільше годинне споживання побутової гарячої води в разі подавання з нагрівально-ємнісної системи, л/год. При цьому місткість розширювального баку має становити не менше 20 л. Gг макс. [л/год] a 100÷500 1,30 501÷1000 1,25 1001÷5000 1,20 понад 5000 1,10
Сторінка 15 PDF
Сторінка 16
14 Настанова з проектування систем опалювання 5. Проектування котелень 5.1. Класифікація котелень Що таке котельня? Котельня – сукупність пристроїв, у яких внаслідок згоряння або споживання електроенергії теплоносій набуває належних температури й тиску; можуть знаходитися в окремому приміщенні (будинку) або в його виділеній частині. До цієї сукупності також належать пристрої для вимірювання регулювання й, можливо, реєстрації параметрів теплоносія, а також захисні пристрої до процесів згоряння палива та утворення теплоносія (відповідно до ДБН В. 2.5-20-2001.). Класифікація котелень: ■ За розташуванням вбудовані, тобто розташовані в побутових приміщеннях; ■ окремі, розташовані у виділених для цього приміщеннях будинків; ■ місцеві, розташовані в окремих будинках, призначених винятково для котелень. ■ ■ За різновидом палива: вугільні; ■ газові; ■ олійні; ■ комбіновані – газово-олійні. ■ ■ За теплоносієм: водяного опалення: низькотемпературні (температура теплоносія нижче 100°C), ■ середньотемпературні (температура теплоносія до 115°C), високотемпературні (температура теплоносія вище 115°C) парового опалення: низького тиску (тиск пароутворення нижче 70 кПа), високого тиску ■ (тиск пароутворення вище 70 кПа). Першим кроком в процесі інвестування є розробка програмно-просторової концепції, завдяки якій інвестор набуває змоги сформулювати умови забудови та організації території, водопоста- чання, водовідведення тощо.
Сторінка 16 PDF
Сторінка 17
15 Настанова з проектування систем опалювання За значенням загальної номінальної теплової потужності котельні поділяються на такі: до 30 кВт; ■ від 30 до 60 кВт; ■ від 60 до 2000 кВт. ■ 5.2. Вимоги до газових котелень Сумарна теплова навантага на 1 м3 кубатури, що служить до розрахунку об'єму приміщення, де встановлюють газову апаратуру, яка відбирає повітря до згоряння з цього приміщення, не має перевищувати значень, наведених далі в таблиці: Різновид приміщення Найбільша теплова навантага газової апаратури на 1 м3 кубатури приміщення Тип A без відведення продуктів згоряння Тип B з відведенням продуктів згоряння 1 2 3 Приміщення, призначені для сталого пе- ребування людей, кухні-ніші, об’єднані з передпокоєм 175 Вт (150 ккал/год) 350 Вт (300 ккал/год) Приміщення, не призначені для стало- го перебування людей, в тому числі, кухонні приміщення в квартирах 930 Вт (800 ккал/год) 4650 (4000 ккал/год) 5.2.1 Котельні загальною тепловою потужністю до 30 кВт. Розташування котлів. Котли дозволяється розташовувати в підвальних приміщеннях або на будь-якому поверсі бу- динку, в приміщеннях, не призначених до сталого перебування людей (допоміжні приміщення в квартирах, технічні приміщення в будинках). Зазначене не поширюється на багатоповерхові й висотні будинки, де розташовувати котли дозволяється в підвальних приміщеннях, а також на першому та останньому поверхах. Вимоги до приміщень для розташування котлів: прилегла підлога або стіна має бути виготовлена з негорючих матеріалів; ■ має бути наявне штучне освітлення; ■ висота приміщення має забезпечувати можливість обслуговування котлів, але не менше ■ 2,2 м;
Сторінка 17 PDF
Сторінка 18
16 Настанова з проектування систем опалювання відстань від перегородок має забезпечувати можливість доступу до всіх елементів котлів, ■ що вимагають обслуговування, консервації й чищення; фасади котлів мають знаходитися не ближче 1 м від перегородок. ■ Примітка. У старих будинках допускається встановлення котлів у технічних приміщеннях висотою принаймні 1,9 м. у приміщеннях має знаходитися вентиляційний отвір без можливості закривання з перерізом ■ не менше 200 см2, нижня крайка якого має знаходитися не нижче за 30 см від рівня підлоги, а також отвір витяжної вентиляції без можливості замикання з перерізом не менше 200 см2, розташований якнайближче до стелі. ■ Примітки: Допускається подавання зовнішнього повітря з сусідніх приміщень, які мають отвори припливної вентиляції з перерізом не менше 200 см2. у приміщеннях із газовою апаратурою з постачанням повітря до згоряння з приміщення та ■ відведенням продуктів згоряння самопливом використання механічної витяжної вентиляції заборонене. Ця норма не поширюється на приміщення, де встановлено блочну припливно- витяжну вентиляцію. у випадку котлів із інжекторними пальниками найменший розмір перерізу або діаметр газо- ■ ходу продуктів згоряння має становити не менше 14 см, а висота має бути такою, щоб забез- печити тягу згідно з вимогами виробника. 5.2.2 Котельні загальною тепловою потужністю від 30 до 60 кВт Розташування котлів Мають розташовуватися у спеціально виділених для цього приміщеннях, можливо ближче до центру відносно опалюваних приміщень. Котельні дозволяється розташовувати на найнижчому або найвищому поверсі будинку. Вимоги до приміщень для розташування котлів: прилегла підлога або стіна має бути виготовлена з негорючих матеріалів; ■ має бути наявне штучне освітлення; ■ висота приміщення має забезпечувати можливість обслуговування котлів, але не менше ■ 2,2 м; відстань від перегородок має забезпечувати можливість доступу до всіх елементів котлів, ■ що вимагають обслуговування, консервації й чищення; фасади котлів мають знаходитися не ближче 1 м від перегородок. Примітка ■ . У старих будинках допускається встановлення котлів у технічних приміщеннях висотою принаймні 1,9 м. у приміщеннях на зовнішній стіні має знаходитися отвір припливної вентиляції без можливості ■ закривання з перерізом не менше 300 см2, нижня крайка якого має знаходитися не нижче за 30 см від рівня підлоги, а також отвір витяжної вентиляції без можливості замикання з перерізом не менше 200 см2, розташований якнайближче до стелі,
Сторінка 18 PDF
Сторінка 19
17 Настанова з проектування систем опалювання Примітка. ■ У приміщеннях із газовою апаратурою з постачанням повітря до згоряння з приміщення та відведенням продуктів згоряння самопливом використання механічної витяжної вентиляції заборонене. Ця норма не поширюється на приміщення, де встановлено блочну припливно-витяжну вентиляцію. 5.2.3. Котельні загальною тепловою потужністю від 60 до 2000 кВт Розташування котлів Котельні мають займати якнайбільш центральне положення відносно опалюваних приміщень будинку або будинків, опалюваних спільною котельнею. Вони можуть бути розташовані на най- нижчому або найвищому поверсі будинку в спеціально виділеному приміщенні, призначеному винятково до встановлення котлів та необхідного для їхньої експлуатації устаткування. Вимоги до приміщень для розташування котлів: підлога має бути виготовлена з негорючих матеріалів; ■ стеля котельні має бути газонепроникна, мати тепло- і звукоізоляцію та ступінь вогнестійкості ■ відповідно до чинних норм; рекомендовано забезпечити доступ до котельні з-поза меж будинку, де вона знаходиться; ■ вхідні двері мусять бути негорючі та мати ступінь вогнестійкості відповідно до чинних норм, ■ мати ширину принаймні 0,9 м та відчинятися назовні котельні; котельня мусить мати природне освітлення, відношення площі до площі підлоги має бути не ■ менше за 1:15, крім цього має бути наявним штучне освітлення; висота приміщення має забезпечувати можливість обслуговування котлів, але не менше 2,5 м; ■ фундамент під котлом має виступати над підлогою котельні принаймні на 5 см; ■ відстань між котлами має бути принаймні 0,5 м; ■ відстань від тильних та бічних стін котлів до стін приміщення котельні має бути принаймні 1 м; ■ усі трубопроводи в котельні мають бути прокладені так, щоб забезпечити просвіт над прохо- ■ дами принаймні 2 м; арматура котельні має бути розташована не вище за 1,8 м від підлоги або підмостя; ■ у котельні має бути наявна звукова сигналізація, яка повідомляла б споживачів у будинку в ■ разі перевищення допустимої концентрації газу, що становить 10% від нижньої границі вмісту газу у вибухонебезпечній суміші з повітрям; у котельні слід розмістити на видноті настанову з обслуговування та експлуатації з необхідними ■ схемами; котельня мусить мати в зовнішній стіні отвори припливної вентиляції, нижня крайка яких зна- ■ ходиться не вище 30 см над рівнем підлоги.
Сторінка 19 PDF
Сторінка 20
18 Настанова з проектування систем опалювання , ■ Примітки. Площа перерізу каналів припливної вентиляції без можливості замикання має становити ■ принаймні 5 см2 на кіловат номінальної теплової потужності котлів, але не менше за 300 см2. Площа перерізу каналів витяжної вентиляції без можливості замикання має дорівнювати ■ принаймні половині площі перерізу каналів припливної вентиляції, але не менше за 200 см2. Котельня мусить мати водопровід і каналізацію, а також обладнання для охолодження ■ та відведення води, місткість якого принаймні дорівнює місткості водяного резервуару найбільшого в котельні апарату. 5.3. Устаткування котельні 5.3.1. Котли Належним чином підібрати котли можна після розрахунку теплового балансу об’єктів, на які з котельні постачатиметься теплова енергія. Для розрахунку потужності котельні застосовується формула: Q = Q ЦО + Q тех. + Q ГВП де: Q ЦО – теплова потужність на потреби ЦО; Q тех – теплова потужність на потреби технологічного тепла; Q ГВП – теплова потужність на потреби побутового ГВП. Теплову потужність на потреби ЦО розраховують відповідно до PN-B/03406:1994 - Опалення. Роз- рахунок потреб у тепловій енергії для приміщень об’ємом до 600 м3. Теплову потужність на потреби побутового ГВП розраховують за формулою: Q ГВП = q г макс. ⋅ c w ⋅ (t ГВП ⋅ −t х.в.) де: q г макс. – максимальна годинна потреба ГВП; cw – питома теплоємність води, cw = 4,2 ⋅°кДж/кг ·°C; t ГВП – потрібна температура води на виході з нагрівача ГВП; t х.в. – температура холодної води.
Сторінка 20 PDF
Сторінка 21
19 Настанова з проектування систем опалювання 5.3.2. Пальники Потужність пальника залежить від потужності котла та його ККД. Її обчислюють за формулою: k k p Q Q η = , kW де: Qк – потужність котла, кВт; ηк – ККД котла. 5.3.3. Нагрівачі для систем ГВП Під час вибору нагрівачів слід узяти до уваги такі параметри: tпод – температура на подаванні до нагрівача ГВП; tГВП – потрібна температура побутової гарячої води ; tх.в. – температура холодної води; QГВП – теплова потужність на потреби ГВП. 5.3.4. Помпи та захисна арматура Класифікація помп для котелень така: помпи до контурів ЦО; ■ котлові помпи; ■ циркуляційні помпи ГВП. ■ Помпи вибирають на основі потрібної витрати та падіння тиску в трубопроводах системи. Продуктивність помп до контурів ЦО обчислюють за формулою: ) ( 86 ,0 p z t t Q V − ⋅ ⋅ = ρ , m3/h де: Q – потужність системи ЦО, кВт; ρ – густина води, кг/м3; tпод – температура на подаванні, °C; tпов – температура на поверненні, °C Напір помп обчислюють за формулою: g p H p ⋅ ∆ = ρ , m H2O де: ∆p – падіння тиску в системі ЦО (сума значень падіння тиску в лініях та споживачах), Па/м ρ – густина води, кг/м3 g – пришвидшення вільного падіння
Сторінка 21 PDF
Сторінка 22
20 Настанова з проектування систем опалювання Запобіжні клапани призначені для захисту системи від підвищення тиску понад допустиме значення. Вибір запобіжного клапана для нагрівача системи ГВП описано в п. 4.4.1. Розрахунок запобіжних клапанів для котлів полягає в обчисленні найменшого внутрішнього діаметру вхідного каналу клапана. Для вибору запобіжного клапана використовуються подані далі формули: тиск на вході води до запобіжного клапана: ■ p p ⋅ = 1,1 1 , МПа де: p – робочий тиск у системі, МПа потрібна пропускна здатність клапана ■ r Q m k ≥ , кг/с де: Qк – теплова потужність котла, кВт r – теплота випаровування води перед клапаном під тиск p1, кДж/кг У припущенні про випарювання води згідно з PN-M-74101:1982 α ⋅ ⋅ = F q m m , кг/с де: qm – теоретична одинична пропускна здатність клапана, кг/(м2с) F – площа перерізу потоку, м2 α – коефіцієнт витікання, α=0,9αc Діаметр сідла клапана обчислюють за формулою: π F d o ⋅ ≥ 4 , м c m q m F α ⋅ ⋅ = 9,0 , м2 5.3.5. Діафрагмові розширювальні баки Під час вибору розширювального бака беруть до уваги таке: потрібний повний об’єм; ■ початковий тиск у баку; ■ максимальний тиск. ■
Сторінка 22 PDF
Сторінка 23
21 Настанова з проектування систем опалювання Початковий тиск у баку: 2,0 + = st p p , бар де: pst – гідростатичний тиск на рівні приєднувального штуцера подавальної труби бака. Найменший об’єм розширювального бака: v V Vu ∆ ⋅ ⋅ = ρ , дм3 де: V – місткість системи водяного опалювання, м3; ρ – густина води в системі при початковій температурі t1=10°C, кг/м3; ∆v – приріст масового об’єму води в системі після нагрівання від початкової температури t1 до температури води на подаванні до системи t2, дм3/кг. Таблиця значень приросту масового об’єму води в залежності від температури на подаванні до системи. toC Густина води, кг/м3 tz-t1 K ∆v дм3/кг toC Густина води, кг/м3 tz-t1 K ∆v дм3/кг 100 958,3 90 0,0432 70 977,8 60 0,0224 99 959,1 89 0,0423 69 978,3 59 0,0219 98 959,8 88 0,0416 68 978,9 58 0,0213 97 960,5 87 0,0408 67 979,4 57 0,0207 96 961,2 86 0,0401 66 980,0 56 0,0201 95 961,9 85 0,0393 65 980,5 55 0,0196 94 962,6 84 0,0386 64 981,1 54 0,0190 93 963,3 83 0,0378 63 982,2 53 0,0184 92 964,0 82 0,0370 62 982,7 52 0,0172 91 964,6 81 0,0364 61 983,2 51 0,0173 90 965,3 80 0,0356 60 983, 50 0,0168 89 966,0 79 0,0349 59 983,7 49 0,0163 88 966,6 78 0,0343 58 984,2 48 0,0158 87 967,3 77 0,0335 57 984,7 47 0,0152 86 968,0 76 0,0328 56 985,2 46 0,0147 85 968,6 75 0,0321 55 985,7 45 0,0142 84 969,3 74 0,0314 54 986,2 44 0,0137 83 969,9 73 0,0307 53 986,6 43 0,0133 82 970,5 72 0,0301 52 987,1 42 0,0128 81 971,2 71 0,0294 51 987,6 41 0,0123 80 971,8 70 0,0287 50 988,0 40 0,0118 79 972,4 69 0,0281 49 988,5 39 0,0113 78 973,0 68 0,0274 48 988,9 38 0,0109 77 973,6 67 0,0268 47 989,4 37 0,0104 76 974,2 66 0,0262 46 989,8 36 0,0100 75 974,8 65 0,0256 45 990,2 35 0,0096 74 9754 64 0,0249 44 990,6 34 0,0092 73 976,0 63 0,0243 43 991,0 33 0,0088 72 976,6 62 0,0237 42 991,4 32 0,0084 71 977,2 61 0,0230 ≤41 991,8 ≤31 0,0080
Сторінка 23 PDF
Сторінка 24
22 Настанова з проектування систем опалювання Найменший повний об’єм розширювального бака: p p p V V u n − + ⋅ = max max 1 , дм3 де: Vu – корисний об’єм бака, дм3; pmax – максимальний розрахунковий тиск у баку, бар; p – початковий тиск у баку, бар Максимальний розрахунковий тиск не має перевищувати допустимий тиск у системі та допусти- мий тиск, поданий виробником розширювального бака. Внутрішній діаметр подавальної труби бака: u V d 7,0 = , мм Внутрішній діаметр подавальної труби має бути принаймні 20 мм. 5.3.6. Гідравлічні муфти та роздільники Гідравлічні муфти призначені для розділення контурів котла і ЦО. Їх використовують у систе- мах середньої та великої потужності, до складу яких входять один або кілька котлів та один або кілька контурів ЦО. Вони забезпечують незалежність дії зазначених контурів без необхідності врівноважування витрат. Переваги: розділення контурів котлів і ЦО; ■ підтримання незалежних значень масової витрати в контурах котла і ЦО; ■ усунення необхідності врівноважування витрат у контурах котла і ЦО; ■ очищення теплоносія від осаду; ■ деаерація теплоносія. ■ Принцип дії Використання гідравлічних муфт дозволяє розмежувати контури котла та ЦО. Під час роботи си- стеми розділяють три основні випадки: Стан, в якому кількість теплоносія на первин- ■ ному боці відповідає кількості теплоносія, що подається в контур ЦО (мал. 1). Кількість теплоти, що подається, QD в цьому разі дорівнює кількості теплоти, що відбирається QO. У разі закривання регулювальних вентилів ■ опалювальної системи при зменшенні потрібної кількості теплоти QO частина потоку проходить через гідравлічну муфту (мал. 2). Надлишок те- плоти QD повертається, внаслідок чого автоматика зменшує потужність котлів або вимикає їх. - о , ті в ї
Сторінка 24 PDF
Сторінка 25
23 Настанова з проектування систем опалювання Якщо потреба в теплоті Q ■ O перевищує кількість теплоти QD, забезпечувану при поточній потужності котлів, помпи опалювальної системи підкачують зворотний потік (мал. 3). Внаслідок цього температура теплоносія на подаванні до системи ЦО зменшується. Для автоматики котельні це сигналізує про необхідність збільшити потужність котла, що діє, або ввімкнути на- ступний котел. Конструкція Гідравлічна муфта виконана в пофарбованому зовні корпусі-резервуарі з маловуглецевої сталі. Корпус (1) має чотири штуцери. Вхідний (2) і вихідний (3) штуцери призначені для приєднання контуру котла, вхідний (4) і вихідний (5) штуцери – контуру ЦО. Для видалення повітря з верхньої частини резер- вуара передбачено штуцер (6) до приєднання клапана деаратора. У нижній частині корпусу є перегородки (7), що сприяють процесу видалення оса- ду. Для видалення забруднень з муфти призначено штуцер (9), до якого приєднують дренажний вентиль. Щоб гідравлічна муфта діяла, має виконуватися нерівність об’єм контуру котла об’єму контуру системи V V > Діаметр муфти має бути втричі більший від діаметра подавальної або зворотної труби контуру котла. Відстань між вхідними та вихідними штуцерами роздільника має становити 3D. У котельнях, що забезпечують теплопостачання численним споживачам, приєднаним до різних контурів, слід використовувати роздільники. Роздільники мають бути виготовлені з труби діаметром принаймні на 1 крок більшим за найбільший діаметр труби, приєднаною до роздільника, причому її площа перерізу має бути більша або принаймні дорівнювати сумі площ перерізу поперечних вихідних труб роздільника. Роздільники мають бути обладнані відсічною арматурою й комплектом манометрів і термометрів. 5.4. Пожежна безпека в котельнях Котельня має бути побудована згідно з робочим будівельним проектом. Проект має бути узгод- жений з пожежною інспекцією, якщо котельня розташовується в будівлі, для якої законом перед- бачено таке узгодження. Узгодження здійснюють фахівці з пожежної безпеки. Внутрішні стіни та стелі, що обмежують котельні, склади твердого палива, сховища шлаку та склади опалювального мастила, а також пристрої, за допомогою яких перекривають отвори в зазначених елементах будівлі, мусять мати клас вогнестійкості не нижче наведеного в таблиці СНиП 2.04.05-91*:
Сторінка 25 PDF
Сторінка 26
24 Настанова з проектування систем опалювання Різновид приміщення Клас вогнестійкості внутрішніх стін стелі дверей та інших пристроїв для замикання 1 2 3 4 Котельня з котлами твердого палива, сумарна теплова потужність понад 25 кВт E I 60 E I 60 E I 30 Котельня з котлами до опалювальною мастила, сумарна теплова потужність понад 30 кВт E I 60 E I 60 E I 30 Котельня з котлами до газоподібного палива, сумарна теплова потужність понад 30 кВт - у низьких (N) та середньовисоких (SW) будинках - у високих (W) та висотних (WW) бу- динках E I 60 E I 120 E I 60 E I 120 E I 30 E I 60 Склад твердого палива та сховище шлаку E I120 1) E I120 1) E I 60 1) Склад опалювального мастила E I 120 E I 120 E I 60 1) Вимога не поширюється на заміські односімейні житлові будинки та приватні приміщення для відпочинку. 6. Газові системи 6.1. Властивості газоподібного пального Основні параметри газоподібного пального: Теплота згоряння газу Ho – кількість теплоти, яка виділяється при повному згорянні 1 м3 газу. Оди- ниця теплоти згоряння газу – Дж/м3 газу за нормальних умов, тобто під тиском 101,3 кПа та при температурі 0°C. Корисна теплота опалювання H – кількість теплоти, що виділяється при згорянні 1 м3 газу, за умо- ви, що вода, яка міститься в продуктах згоряння, залишається у вигляді пари (корисна теплота опалювання менша від теплоти згоряння на величину теплоти конденсації водяної пари). Густина газу ρ – безвимірне відношення мас однакових об’ємів газу та повітря. Абсолютна густина газу d – відношення густини цього газу до густини сухого повітря при тій самій температурі й під тим самим тиском. Число Воббе W – частка від ділення теплоти згоряння газу на корінь квадратний з відносної густи- ни газу по відношенню до повітря. 3 / , m MJ d H W o =
Сторінка 26 PDF
Сторінка 27
25 Настанова з проектування систем опалювання Таблиця параметрів газоподібного пального. Од. GZ-35 GZ-50 Метан Пропан Бутан Міський газ Теплота згоряння газу Ho кВт-год/м3 МДж/м3 9,78 35,21 11,46 41,26 11,06 39,82 28,12 101,24 37,24 134,06 5,51 19,82 Корисна теплота опалювання Н кВт-год/м3 МДж/м3 8,83 31,77 10,35 37,26 9,97 35,88 25,89 93,22 34,39 123,81 4,89 17,59 Число Воббе кВт-год/м3 МДж/м3 12,21 43,97 14,72 53,00 14,85 53,46 22,55 91,18 25,73 92,64 8,74 31,46 Відносна густина кг/м3 0,829 0,784 0,718 2,011 2,708 0,513 Параметри згоряння (для λ=1) Відношення об'ємів повітря й газу м3/м3 8,45 9,91 9,56 24,37 32,37 4,33 Об'єм сухих продуктів згоряння м3/м3 7,72 8,90 8,55 22,81 29,74 3,91 Об'єм вологих продуктів згоряння м3/м3 9,37 10,82 10,44 26,16 34,66 4,98 Макс. вміст CO2 % 11,65 11,92 11,65 13,7 14,00 13,1 Кількість води в продуктах згоряння кг/м3 1,41 1,64 1,61 3,29 4,20 0,92 Точка роси (сухе повітря) °C 58 58 58 54 53 62 Хімічний склад Азот N2 об.частка,% 14 1,1 - - - 9,6 Кисень O2 об.частка,% - - - - - 0,5 Двоокис вуглецю CO2 об.частка,% 0,8 1,0 - - - 2,3 Водень H2 об.частка,% - - - - - 54,5 Окис вуглецю CO об.частка,% - - - - - 5,5 Метан CH4 об.частка,% 81,8 93,0 100 - - 24,4 Етан C2H6 об.частка,% 2,8 3,0 - - - 2,5 Пропан C3H8 об.частка,% 0,4 1,3 - 100 - 0,7 Бутан C4H10 об.частка,% 0,2 0,6 - - 100 -
Сторінка 27 PDF
Сторінка 28
26 Настанова з проектування систем опалювання 6.2. Вимоги до газових систем Під час проектування газової системи будинку слід дотримуватися нормативних документів, зо- крема, ДБН В.2.5.-20-2001 про технічні умови, яким мають відповідати будинки та їхнє обладнан- ня, в частині технічних умов, яким мають відповідати будинки та їхнє обладнання. 6.2.1. Тиск газу в газопроводах, будівель, що прокладаються усередині, слід приймати не більш за значення, приведені в таблиці 1. Таблица 1 Споживачі газу Тиск газу, Мпа 1. Виробничі будівлі промислових підприємств і будівлі сільськогосподарських підприємств, а також підприємства побутового обслуговування населення виробничо- го призначення, що окремо стоять (лазні, пральні, фабрики, хімчистки і тому подібне) 0,600 2. Котельні: - що окремо стоять на території підприємств; 0,600 - те ж на території населених пунктів; 0,600 - прибудовані до виробничих будівель і вбудовані в ці будівлі; 0,600 - прибудовані і вбудовані в громадські будівлі; 0,005 - прибудовані до житлових будівель; 0,005 - кришниє будівлі всіх призначень 0,005 3. Житлові будівлі, прибудовані до них будівлі і вбудовані в них (окрім котельних) приміщення підприємств торгівлі, побутового обслуговування населення, громадсько- го харчування, аптек, фельдшерсько-акушерських пунктів 0,003 6.2.2. В житлових будинках дозволяється передбачати установку опалювального газового встат- кування для поквартирного опалення, гарячого водопостачання й побутових плит. 6.2.3. СНиП 2.08.01: Для гарячого водопостачання варто передбачати проточні або ємнісні газові водонагрівачі, а для опалення й гарячого водопостачання - ємнісні газові водонагрівачі, малометражні опалювальні казани й інше опалювальне газове встаткування (конвектори, кало- рифери, каміни, термоблоки), призначене для роботи на газовому паливі. 6.2.4. Для опалення приміщень житлових будинків висотою до 10 поверхів включно допускається передбачати газові каміни, конвектори, калорифери й інші типи опалювального газового устат- кування заводського виготовлення з відводом продуктів згоряння через зовнішню стіну будинку (за схемою, передбаченої заводом-виготовлювачем). При цьому подачу газу до газового встат- кування, установлюваному в приміщеннях житлового будинку (у тому числі й розташованих у них суспільних установах) варто передбачати самостійними відгалуженнями, на яких у місцях приєднання до газопроводу повинне встановлюватися поза приміщеннями, де встановлене га- зове встаткування, що відключає пристрій. Сполука труб, що прокладають у житлові (службових) приміщеннях варто виконувати звареними, нарізні сполучення допускаються тільки в місцях підключення газопроводу до опалювального газового встаткування й установки пристрою, що відключає, 0?ред їм
Сторінка 28 PDF
Сторінка 29
27 Настанова з проектування систем опалювання 6.2.5. Установку газового опалювального встаткування сумарною тепловою потужністю до 30 квт дозволяється передбачати в приміщенні кухні (незалежно від наявності плити й проточно- го водонагрівача) або у відособленому приміщенні, внутрішній об’єм кухні при установці опалю- вального встаткування з відводом продуктів згоряння в димохід, повинен бути на 6 м3 більше, передбаченого 6.28. Відвід продуктів згоряння від опалювальних апаратів тепловою потужністю до 30 квт дозволяється робити через димохід або через зовнішню стіну будинку (відповідно до додатка Ж). 6.2.6. Установку газового опалювального встаткування тепловою потужністю більше 30 кВт до 200 кВт варто передбачати у відособлених нежилих, убудованих або прибудованих до житлових будинків приміщеннях, що відповідають вимогам 6.40. 6.2.7. Відособлені убудовані й прибудовані приміщення, де розміщається опалювальне газове встаткування сумарною тепловою потужністю від 30 до 200 квт повинне відповідати наступним вимогам: висота приміщення не менш - 2,5 м; ■ наявність природної вентиляції з розрахунку: витяжка - в об’ємі трикратного повітрообміну ■ в годину; приплив - в об’ємі витяжки плюс додаткової кількості повітря для горіння газу (при заборі повітря із приміщення); розміри витяжних і приточних пристроїв повинні визначатися розрахунком; ■ об’єм приміщення варто передбачати не менш наведеного в таблиці 2 ■ Таблиця 2 Сумарна теплова потужність опалю- вального газового встаткування, квт Об’єм приміщення, м3 до 30 7,5 більше 30 до 60 13,5 більше 60 до 200 З умов розміщення й експлуатації газового устатку- вання, але не менш 15,0 6.2.8. Відособлені приміщення для розміщення опалювального встаткування сумарною те- пловою потужністю понад 30 до 200 квт і приміщення в підвалах житлових будинків, що нале- жать громадянам на правах особистої власності для розміщення опалювального встаткування, повинні мати природне висвітлення з розрахунку остеклення 0,03 м2 на 1 м3 об’єму приміщення й конструкції, що обгороджують від суміжних приміщень, з межею вогнестійкості не менш 0, 75 ч і межею поширення вогню по конструкції, рівним нулю.
Сторінка 29 PDF
Сторінка 30
28 Настанова з проектування систем опалювання 6.2.9. Газовий тракт при значеннях тиску газу < 100 мбар 1 Відсічний вентиль 2 Фільтр 3 Манометр 4 Газовий редуктор 5 Датчик максимального тиску 6 Датчик мінімального тиску 7 Манометр 8 Пілотний пальник 9 Запобіжний клапан з електроприводом 10 Контроль герметичності 11 Головний вентиль з електроприводом 12 Компенсатор 13 Пальник 6.2. 10. Газовий тракт при значеннях тиску газу < 5 бар 1 Відсічний вентиль 2 Фільтр 3 Манометр 4 Газовий лічильник (факультативний) 5 Запобіжний відсічний клапан 6 Газовий редуктор середнього тиску 7 Манометр 8 Пілотний пальник 9 Вентиль 10 Запобіжний вихлопний клапан 11 Лічильник газовий прохідний 12 Датчик течі газу 13 Вентиль з електроприводом 14 Головний вентиль з електроприводом 15 Датчик максимального тиску 16 Датчик мінімального тиску 17 Запобіжний клапан з електроприводом 18 Датчик тиску контролю герметичності 19 Компенсатор 20 Пальник
Сторінка 30 PDF
Сторінка 31
29 Настанова з проектування систем опалювання 7. Водопідготовка Вода в чистому вигляді (H2O) в природі не існує. Вона завжди є розчином солей, кислот та основ, а також газів. У певних випадках кількість розчинених речовин мала, наприклад, в опадах, в інших – велика, наприклад, в морській воді. У питній воді вміст солей не перевищує 0,5 г/л. У морській воді вміст солей значно вищий, наприклад, у Балтійському морі – 3,6 г/л, в Атлантичному океані – 6 г/л. Водневий показник (pH) води становить зазвичай від 6,5 до 8,5. Жорсткість води. Поняття жорсткості води пов’язано передусім з утворенням нерозчинного оса- ду при взаємодії жорсткої води з милом. Ця властивість зумовлена головним чином вмістом у воді солей кальцію й магнію, в меншому ступені – солей заліза, кремнію й марганцю. Розрізняють тимчасову (гідрокарбонатну) та сталу жорсткість. Гідрокарбонатна жорсткість зумовлена наявністю гідрокарбонатів кальцію й магнію: Ca(HCO3)2 та Mg(HCO3)2. Усувається, зокрема, шля- хом кип’ятіння. Стала жорсткість зумовлена іншими водорозчинними солями кальцію й магнію. Одиниця жорсткості води – 1 мг-екв/л (1 міліграм-еквівалент на літр) іонів, що зумовлюють жорсткість. Також використовуються німецькі градуси жорсткості: 1°n = 10 мг CaO/л Гідрокарбонатна жорсткість води призводить до осаджування накипу на стінах водяних си- стем, які діють при підвищеній температурі. Процес цей полягає в перетворенні в воді кислих карбонатів кальцію й магнію в важкорозчинні карбонати або гідроокиси, які відкладаються на нагрітих елементах водяного контуру у вигляді накипу. Вимоги до технічної води та води до котлів визначені в документах: СНиП 2.04.01-85* ■ Вимоги до якості води для водяних котлів і замкнених теплотехнічних контурів із кількістю води для підживлювання < 5 м3/год Покажчик якості води Одиниця Вода Циркуляційна До наповнювання та підживлювання контурів pH - 9-10 (8,5-9,2) 1) > 8,5 має забезпечувати pH циркуляційної води в заданих межах Загальна жорсткість мг-екв/л < 0,035 < 0,02 Розчинений кисень мг/л < 0,05 < 0,03 2) Сульфіти мг/л 3-5 > 3 (30-50) 3) Фосфати мг/л < 10 має забезпечувати значення для циркуляційної води в заданих межах Загальний вміст суспензій мг/л < 5 Речовини, екстраговані органічними розчинниками мг/л < 1 Інгібітори мг/л згідно з окремими нормативами 1) Значення в дужках стосуються контурів з теплообмінниками з латунних або мідних труб. 2) Обов’язково в разі використання термічної дегазації. Відбирати пробу перед точкою дозування сульфіту натрію. 3) Значення в дужках стосуються лише води для заповнення контуру та його консервування на час простою.
Сторінка 31 PDF
Сторінка 32
30 Настанова з проектування систем опалювання Вимоги до якості води для водяних котлів і замкнених теплотехнічних контурів із кількістю води для підживлювання > 5 м3/год Покажчик якості води Одиниця Вода Циркуляційна До наповнювання та підживлювання контурів pH - 9-10 (8,5-9,2) 1) > 8,5 має забезпечувати pH циркуляційної води в заданих межах Загальна жорсткість мг-екв/л < 0,02 2) < 0,02 Загальна основність мг-екв/л < 1,4 < 1,0 Розчинений кисень мг/л < 0,05 < 0,03 Сульфіти мг/л 3-5 > 3 (30-50) 3) Загальний вміст заліза мг/л < 0,1 < 0,05 Фосфати мг/л 5-15 має забезпечувати значення для циркуляційної води в заданих межах Загальний вміст суспензій мг/л < 5 Речовини, екстраговані органічними розчинниками мг/л < 1 Інгібітори мг/л згідно з окремими нормативами 1) Значення в дужках стосуються контурів з теплообмінниками з латунних або мідних труб. 2) Під час безперервної експлуатації в аварійних ситуаціях впродовж не більше ніж 24 год допускається значення < 0,035 мг-екв/л. Вимірювати в колекторах зворотної води. 3) Значення в дужках стосуються лише води для заповнення контуру та його консервування на час простою. Небезпека використання в опалювальних системах непідготованої води: перехід розчинених речовин в твердий стан (осад), що зумовлює погіршення теплопереда- ■ вання, втрату енергії, розтріскування й руйнування матеріалів; корозія, тобто поступове розчинення речовин, з яких виготовлено елементи системи; ■ порушення вимог виробника котлів (може призвести до скасування гарантії). ■
Сторінка 32 PDF
Сторінка 33
31 Настанова з проектування систем опалювання 8. Відведення продуктів згоряння Що таке димохід, газохід, лежак або Кілька визначень Димохід – мурована, бетонна або сталева конструкція, що містить вертикальні газоходи або газохід для відведення забрудненого повітря чи продуктів згоряння з будинку назовні. Газохід – це канал з негорючого матеріалу, призначений для відведення забрудненого повітря чи продуктів згоряння з будинку назовні. Лежак – це канал з негорючого матеріалу, за допомогою якого опалювальний апарат поєднують з газоходом для продуктів згоряння. На системи відведення продуктів згоряння поширюється дія таких нормативних документів: ДБН 3.25-20-2001 ■ ж (обов'язкове) Відвід Додаток продуктів згоряння Ж. 1 Дійсним додатком передбачені вимоги, які повинні враховуватися при проектуванні ди- мових каналів від газового встаткування й побутових опалювальних й опалювально-варильних печей. При проектуванні димових каналів від газовикористовуючих установок виробничих будинків і котелень варто керуватися вимогами норм технологічного проектування й Снип І-35. При перекладі існуючих казанів, виробничих печей й інших установок із твердого й рідкого на газове паливо повинен виконуватися перевірочний розрахунок газоповітрянного тракту. Ж. 2 Пристрій димових і вентиляційних каналів повинне відповідати вимогам Снип 2.04.05. Ж. З Відвід продуктів згоряння від побутових газових приладів, печей й іншого побутового га- зового встаткування, у конструкції яких передбачений відвід продуктів згоряння в димохід, вар- то передбачати від кожного приладу, агрегату або печі по відособленому димоході. В існуючих будинках допускається передбачати приєднання до одного димоходу не більше двох водонагрівачів або опалювальних печей, розташованих на одному або різних поверхах будин- ку, за умови уведення продуктів згоряння в димохід на різних рівнях, не ближче 0,5 м один від іншого, або на одному рівні із пристроєм у димоході рассічки на висоту не менш 0,5м. Ж. 4 Димоходи від газового встаткування варто розміщати у внутрішніх стінах будинку або передбачати до цих стін приставні канали. В існуючих будинках допускається використати існуючі димоходи з негорючих матеріалів у зовнішніх стінах або передбачати до них приставні димоходи. Ж. 5 Допускається приєднання до димоходу опалювальної печі періодичної дії газового водонагрівача, використовуваного для гарячого водопостачання, або іншого газового приладу, що не працює безупинно, при достатньому перетині димоходу, що повинне визначатися розра- хунком приладу.
Сторінка 33 PDF
Сторінка 34
32 Настанова з проектування систем опалювання Приєднання димовідводячої труби газового приладу до оборотів димоходу опалювальної печі не допускається. Ж. 6 Площа перетину димоходу не повинна бути менше площі перетину патрубка газово- го приладу, що приєднує до димоходу. При приєднанні до димоходу двох приладів, печей і т.п. перетин димоходу варто визначати з обліком одночасної їхньої роботи. Конструктивні розміри димоходів повинні визначатися розрахунком. Допускається передбачати сполучні димовідводячі труби, загальні для декількох агрегатів. Уведення продуктів згоряння в загальний димохід для декількох приладів варто передбачати на різних рівнях або на одному рівні із пристроєм рассічки згідно Ж. З. Площа перетину димоходів і сполучних труб повинні визначатися розрахунком, виходячи in умо- ви одночасної роботи всіх приладів, приєднаних до димоходу. Ж. 7 Димоходи варто виконувати з морозостійкої цегли (Мрз 125), глиняної цегли, жаростійкого бетону для багатоповерхових будинків й асбесто-цементних труб для одноповерхових будинків. Допускається відвід продуктів згоряння передбачати по сталевих димарях. Конструкції димових каналів також можуть бути заводського виготовлення, що поставляють у комплекті з газовим устат- куванням. При установці азбестоцементних і сталевих труб поза будинком або при проходженні їх через горище будинку вони повинні бути теплоізольовані для запобігання утворення конден- сату. Конструкція димових каналів у зовнішніх стінах і приставних до цих стін каналів також по- винна забезпечувати температуру газів на виході з них вище крапки роси. Забороняється виконувати канали зі шлакобетонних й інших нещільних або пористих матеріалів. Ж. 8 Димоходи повинні бути вертикальними, без уступів. Допускається ухил димоходів від вертикалі до 30 ° з відхиленням убік до 1 м при забезпеченні площі перетину похилих ділянок ди- моходу не менш перетину вертикальних ділянок. Допускається проходження димоходів через перекриття за умови забезпечення пожежної без- пеки горючих конструкцій перекриття. Ж. 9 Приєднання газового встаткування до димоходів варто передбачати сполучними труба- ми, виготовленими з покрівельної або оцинкованої сталі товщиною не менш 1,0 мм, гнучкими ме- талевими гофрованими патрубками або уніфікованими елементами, що поставляють у комплекті з устаткуванням. Сполучна димовідводяча труба, що з’єднує газовий прилад з димоходом, повинна мати верти- кальна ділянка. Довжина вертикальної ділянки сполучної труби, уважаючи від низу димовідводячого патрубка газового приладу до осі горизонтальної ділянки труби, повинна бути не менш 0,5 м. У приміщеннях висотою до 2,7 м для приладів зі стабілізаторами тяги допускається зменшення довжини вертикальної ділянки до 0,25 м, без стабілізаторів тяги до 0,15 м. Сумарна довжина го- ризонтальних ділянок сполучних труб у нових будинках повинна бути не більше 3 м, в існуючих будинках - не більше 6 м. Ухил труби повинен бути не менш 0,01 убік газового приладу. На димовідводячих трубах допускається передбачати не більше трьох поворотів з радіусом за- круглення не менш діаметра труби.
Сторінка 34 PDF
Сторінка 35
33 Настанова з проектування систем опалювання Нижче місця приєднання димовідводящої труби від приладу до димоходу повинне бути передба- чене пристрій «кишені» перетином не менш перетину димоходу й глибиною не менш 25 див, що має люк для очищення. Димовідводячі труби, що прокладають через неопалювані приміщення, при необхідності повинні бути покриті ізоляцією. Прокладка димовідводячих труб від приладів і печей через житлові кімнати не допускається. Ж. 10 Відстань від сполучної труби до стелі або стіни з неспаленних матеріалів приймається не менш 5 см, а зі спаленних і важкодосягаємих матеріалів - не менш 25 див. Допускається зменшен- ня відстані з 25 до 10 див за умови захисту спаленних і важкодосягаємих конструкцій конструкцій сталлю по аркуші азбесту товщиною не менш 3 мм. Теплоізоляція повинна виступати за габарити сполучної труби на 15 див з кожної сторони. Ж. 11 Підвіска й кріплення сполучних труб повинні виключити можливість їхнього прогину. Ланки сполучних труб повинні щільно, без зазорів, всовуватися одне в інше по ходу димових газів не менш чим на половину діаметра труби. Сполучна труба повинна щільно приєднуватися до димового каналу. Кінець її не повинен виступати за стіну каналу, для чого використаються обмежуючі пристрої (шайба або гофр). Ж. 13 При приєднанні до димоходу приладів зі стабілізаторами тяги установка шиберів не допускається. При приєднанні до загального димоходу декількох приладів: ресторанних плит, кип’ятильників й інших газових приладів, що не мають стабілізаторів тяги, на димовідводячих трубах від приладів повинні передбачатися шибери (заслінки), що мають отвір діаметром не менш 15 мм. Ж. 14 У шиберах, установлених на димоходах від казанів, повинні передбачатися отвору діаметром не менш 50 мм. Ж. 15 Димарі від газових приладів у будинках повинні бути виведені: вище границі зони вітрового підпору, але не менш 0,5 м вище ковзана даху при розташуванні ■ їх (уважаючи по горизонталі) не далі 1,5 м від ковзана даху; урівень із ковзаном даху, якщо вони відстоять на відстані до 3 м від ковзана даху; ■ не нижче прямій, проведеної від ковзана вниз під кутом 10 ° до обрію, при розташуванні труб ■ на відстані більше 3 м від ковзана даху. Зоною вітрового підпору димаря вважається простір нижче лінії, проведеної під кутом 45 ° до обрію від найбільш високих крапок поблизу розташованих споруджень і дерев. У всіх випадках висота труби над прилягаючою частиною даху повинна бути не менш 0,5 м, а для будинків зі сполученою покрівлею (плоским дахом) - не менш 2,0 м. Установка на димоходах парасолів й інших насадок не допускається. Ж. 16 Димоходи в стінах допускається виконувати разом з вентиляційними каналами. При цьому вони повинні бути розділені по всій висоті герметичними перегородками, виконаними з матеріалу стіни, товщиною не менш 120 мм. Висоту витяжних вентиляційних каналів, розташова- них поруч із димоходами варто приймати рівній висоті димоходів. Ж. 17 Відвід продуктів згоряння від газифікованих установок промислових підприємств, коте- лень, підприємств комунально-побутового призначення допускається передбачати по сталевих димарях.
Сторінка 35 PDF
Сторінка 36
34 Настанова з проектування систем опалювання Ж. 18 Дозволяється відвід продуктів згоряння в атмосферу через зовнішню стіну газифікованого приміщення без пристрою вертикального каналу від опалювального газового встаткування з герметичною камерою згоряння. Ж. 19 Допускається відвід продуктів згоряння в атмосферу передбачати через покрівлю будин- ку у вертикальний димовий канал. Ж. 20 Довжина горизонтальної ділянки димового каналу від опалювального встаткування з герметичною камерою згоряння при виході через зовнішню стіну приймається не більше 3 м. Ж. 21 Забороняється передбачати вихід димового каналу через зовнішню стіну: у під’їзди (арки), криті переходи; ■ у закриті балкони, лоджії, еркери; ■ у будинках, що є історичними або архітектурними пам’ятниками, без дозволу відомства, під ■ охороною яких вони перебувають; через стіни фасадів будинків, що виходять на площі й вулиці, що мають історико-архітектурну ■ й містобудівну цінність, а також перебувають у безпосередній близькості від ділянок дитячих дошкільних установ, шкіл й установ охорони здоров’я; у будинках, у яких забороняється установка газових приладів вимогами ДБН В. 2.2-9, СНиП ■ 2.08.01, СНиП 2.04.05. Ж. 22 Отвору димових каналів на зовнішній стіні будинку при відводі продуктів згоряння від опалювального встаткування через зовнішню стіну без пристрою вертикального капала, треба -розміщати відповідно до інструкції по монтажі газового встаткування підприємства- виготовлювача, але на відстанях, не менш, зазначених у таблиці Ж. 1. Таблиця Ж. 1 Місце відводу Найменші відстані, м до приладу із природною тягою до приладу з вентилятором Теплове навантаження Теплове навантаження до 7,5 квт 7,5 - 30 квт до 12 квт 12-30 квт Під приточуванним вентиляційним отвором Поруч із вентиляційним отвором Під вікном Поруч із вікном Над вентиляційним отвором, вікном Над рівнем землі, поверхнею для проходу Під частинами будинку, що виступають більше 0,4 м Під частинами будинку, що виступають менш 0,4 м Під іншим відводом Поруч із іншим відводом 2,5 0,6 0,25 0,25 0,25 0,5 2,0 0,3 2,5 1,5 2,5 1,5 0,5 0,25 2,2 3,0 1,5 2,5 1,5 2,5 0,3 0,25 0,25 ~> „> 1,5 0,3 2,5 1,5 2,5 0,6 0,5 0,25 2 2 з!о 0,3 2,5 1,5 Димоходи служать для відведення продуктів згоряння, які утворюються в котлі в процесі згорян- ня палива.
Сторінка 36 PDF
Сторінка 37
35 Настанова з проектування систем опалювання Класифікація димоходів: за робочим тиском у димоході: з розрідженням – димоходи з т. зв. природною тягою; ■ з надлишковим тиском – димоходи з т. зв. примусовою тягою за матеріалом: ■ муровані; ■ сталеві; ■ з керамічних елементів; ■ з бетонних елементів; ■ залізобетонні. ■ Висоту димоходу з природною тягою визначають в залежності від місцевих умов забудови, врівноважування втрати тиску статичним тиском у димоході та вимог охорони довкілля. Висоту димоходу з примусовою тягою найчастіше визначають вимоги охорони довкілля. Вимоги до димоходів: висота димоходу має забезпечувати відповідність нормативам захисту атмосферного повітря ■ (це стосується котелень понад 300 кВт); найменша ефективна висота димоходу (від пальників до вихідного перерізу) для газових ■ котлів має становити 4,0 м;; найменша висота димоходу для проточних газових водонагрівачів та газових опалювальних ■ котлів з інжекторними пальниками потужністю до 35 кВт становить 2,0 м (від переривача тяги до вихідного перерізу); газоходи мають бути розташовані вертикально; ■ газоходи для продуктів згоряння мають знаходитися від незахищених легкозаймистих ■ елементів конструкції будинку на відстані принаймні 0,3 м, а від елементів, захищених штука- туркою завтовшки 25 мм на сітці або аналогічним облицюванням – принаймні 0,15 м; у випадку апаратів з природною тягою слід вибирати газоходи продуктів згоряння так, щоб по ■ всій їхній довжині розрідження під час роботи апарата становило від 1 до 15 Па. у будівлях з пласким дахом під кутом нахилу не більше 12° незалежно від конструкції даху ■ виходи газоходів мають знаходитися принаймні на 0,6 м вище рівня коника даху, а в разі вгну- того даху (мал. a) – вище крайки будинку; у будівлях із круто нахиленим дахом із покриттям: ■ з легкозаймистих матеріалів виходи газоходів мають знаходитися принаймні на 0,6 м вище ■ рівня коника даху (мал. b); з негорючих, незаймистих та важкозаймистих матеріалів виходи газоходів мають знаходити- ■ ся принаймні на 0,3 м вище поверхні даху та принаймні в 1,0 м від цієї поверхні по горизонталі (мал. d);
Сторінка 37 PDF
Сторінка 38
36 Настанова з проектування систем опалювання якщо димохід знаходиться поруч із елементом конструкції будинку, що становить перешкоду ■ для належної дії газоходів, їхні виходи мають, крім зазначених, задовольняти такі умови: над площиною, проведеною під кутом 12° донизу від найвищого рівня перешкоди, для ■ димоходів, розташованих на відстані від 3,0 до 10,0 м від зазначеної перешкоди – при крутих дахах (мал. c); принаймні на рівні верхнього краю перешкоди для димоходів, розташованих на відстані від ■ 1,5 до 3,0 м від перешкоди (мал. c); принаймні на 0,3 м вище рівня верхнього краю перешкоди для димоходів, розташованих на ■ відстані до 1,5 м від перешкоди (мал. c); димохід має бути обладнаний ревізійним люком нижче точки приєднання лежака, а також ■ конденсатовідвідником у нижній частині. Вимоги до лежаків: лежак, що з’єднує газовий апарат із димоходом, належить проводити найкоротшим шляхом з ■ можливо найменшою кількістю колін і криволінійних ділянок; допускається приєднання щонайбільше трьох газових котлів із атмосферними пальниками за- ■ гальною потужністю до 30 кВт до спільного лежака, за умови використання спільного скринь- кового переривача тяги, обладнаного датчиком зникнення тяги, за сигналом якого одночасно вимикаються всі котли; котли з пальниками з наддуванням слід завжди приєднувати кожен до свого газоходу продуктів ■ згоряння; зміна напрямку лежака у вертикальній площині допускається під кутом від 90 до 135° ■ (включно). Що таке співвісний газохід для повітря та продуктів згоряння? Співвісний газохід для повітря й продуктів згоряння – це просто труба в трубі. Він улаштований так, що продукти згоряння відводяться трубою (для продуктів згоряння), яка знаходиться всередині другої труби (для повітря) й співвісна з нею. Через трубу для повітря подається ззовні повітря. При такій конструкції зменшується ризик потрапляння продуктів згоряння у приміщення (напри- клад, у разі порушення герметичності труби). Це дозволяє не приєднувати котел до димоходу – відведення продуктів згоряння можна забезпечити за допомогою короткого каналу (газоходу), виведеного крізь дах і навіть крізь стіну, за умови дотримання відповідних принципів. Максимальна потужність апарата для окремо розташованих односімейних будинків [кВт] 21 Максимальна потужність апарата для решти будинків [кВт] 5 Мінімальна висота виходу газоходу над рівнем землі [м] 2,0 Мінімальна відстань між виходами газоходів [м] 3,0 Мінімальна відстань від найближчого краю вікна чи ризалітів [м] 0,5 8.1. Розрахунок димоходів 8.1.1. Димоходи з природною тягою – розрахунок площі перерізу димоходу
Сторінка 38 PDF
Сторінка 39
37 Настанова з проектування систем опалювання й каналів продуктів згоряння Площа перерізу димоходу A має забезпечувати певну масову швидкість продуктів згоряння m, кг/с, за певної лінійної швидкості, м/с: v m A sm ρ ⋅ = , м2 де: ρ – середня густина продуктів згоряння, кг/м3. У початкових приблизних обчисленнях можна приймати ρsm= 0,7÷0,8 кг/м3 У газових котлах із пальниками без наддування повітря слід забезпечити „фальшиве” підсмоктування повітря крізь переривач тяги й збільшити масову швидкість продуктів згоряння за переривачем приблизно на 25%. Максимальна лінійна швидкість потоку продуктів згоряння у димоході приймається. Більша швидкість не рекомендована з огляду на надмірне зростання аеродинамічного опору та певні акустичні явища. Рекомендована мінімальна лінійна швидкість потоку продуктів згоряння має становити s m 1 5,0 ÷ , причому вона має забезпечуватися при мінімальному значенні масової швидкості продуктів згоряння. Замала швидкість призводить не лише до необхідності збільшувати площу перерізу димоходу, а й до охолодження продуктів згоряння й небезпеки конденсування водяної пари на стінках димоходу. Крім цього, при замалій швидкості може мати місце „фальшиве” підсмоктування повітря при виході димоходу, а в колінах газоходів продуктів згоряння може збиратися вибухонебезпеч- на газово-повітряна суміш. Найменша гранична лінійна швидкість у димоході має становити 0,5 м/с. У газових котлах без наддування повітря слід дотримуватися вимог. У цьому нормативному документі подано залежність мінімального діаметру елемента приєднання до газоходу продуктів згоряння від теплової потужності котла. Мінімальний діаметр приєднуваних каналів продуктів згоряння до газових котлів із пальниками без наддування повітря Теплова потужність пальника, кВт Діаметр каналів відведення продуктів згоряння, мм до 10 80 10-16 90 16-21 100 21-27 110 27-32 120 32-38 130 38-45 140 45-53 150 53-60 160 Теплова потужність пальника, кВт Діаметр каналів відведення продуктів згоряння, мм 60-68 170 68-77 180 77-87 190 87-97 200
Сторінка 39 PDF
Сторінка 40
38 Настанова з проектування систем опалювання 97-107 210 107-117 220 117-120 230 У більших котлах потужністю понад 120 кВт діаметр приєднувального елемента обчислюють за формулою: Q d w , 3 20 + = , мм де: Q – теплова потужність котла, кВт; dw – внутрішній діаметр димоходу, мм. 8.1.2. Димоходи з природною тягою – розрахунок висоти Якщо димохід з природною тягою спроектовано правильно, статич- ний тиск Ph (т. зв. сила тяги в димоході) має дорівнювати сумі таких значень падіння тиску: ∆pp – підведення повітря до приміщення, де встановлено котел, ∆pk – підведення повітря до котла й відведення продуктів згоряння відповідними каналами котла, ∆pcz – відведення продуктів згоряння приєднувальним елементом і лежаком, ∆pkom – відведення продуктів згоряння у димоході (т. зв. власний опір димоходу). Статичний тиск димоходу виражається формулою: ( ) sm e h g h P ρ ρ − ⋅ ⋅ = де: h – ефективна висота димоходу, обчислювана від середини камери згоряння до виходу, м g – прискорення вільного падіння, м/с2, ρe – густина зовнішнього повітря, кг/м3, ρsm – середня густина продуктів згоряння, кг/м3. Негорюче, незайми- сте або важкозай- мисте покриття Легкозаймисте покриття ВИХІД ДИМОХОДУ Розташування виходів димоходу згідно з PN a) b) c) d)
Сторінка 40 PDF
Сторінка 41
39 Настанова з проектування систем опалювання 8.1.3. Димоходи з природною тягою – температура продуктів згоряння у димоході Температуру продуктів згоряння tsx на довільній відстані x від входу в димохід (або газохід, чи канал продуктів згоряння) можна обчислити за формулою: ( ) C e t t t t o e s e sx ' 1 1 ε ε − − ⋅ − + = де: te – температура повітря навколо димоходу, °C, ts1 – температура продуктів згоряння, що надходять у димохід, °C, ε – стала величина, m-1, виражена формулою: p c m h U k ⋅ ⋅ ⋅ = ε де: m – масова швидкість продуктів згоряння, кг/с, U – внутрішній периметр перерізу димоходу, м (для димоходу кругового перерізу U=πdw), cp – питома теплоємність продуктів згоряння, Дж/кг K, k – коефіцієнт теплопередавання через стінки димоходу, Вт/м2 K 8.1.4. Точка роси продуктів згоряння Температура внутрішньої поверхні стінок димоходу Tśc має бути вища, ніж точка роси продуктів згоряння Tpr. Якщо ця температура нижча, на внутрішніх стінках димоходу може мати місце конденсування водяної пари, що міститься в продуктах згоряння. Це може спричинити корозії сталевих газоходів або зволоження й руйнування стінок мурованих газоходів. Точка роси продуктів згоряння газу становить 50÷60°C. При спалюванні газу найбільшу небезпеку становить вихід за допустимі межі температури внутрішніх стінок димоходу. 8.1.5. Димоходи з примусовою тягою – розрахунок діаметру. Внутрішній діаметр на виході димоходу визначається за формулою: v V d w , 4 ⋅ ⋅ = π , м де: V – об’ємна швидкість продуктів згоряння у реальних умовах, м3/с
Сторінка 41 PDF
Сторінка 42
40 Настанова з проектування систем опалювання v – лінійна швидкість продуктів згоряння на виході димоходу, м/с Об’ємну швидкість продуктів згоряння визначають на основі технічних характеристик, наданих виробником котлів. Лінійна швидкість відведення продуктів згоряння приймається від 15 до 20 м/с. Справжнє значення діаметру визначають з урахуванням асортименту діаметрів заводсь- ких газоходів. Для каналів продуктів згоряння приймають значення лінійної швидкості від 5 до 15 м/с. 8.1.6. Димоходи з примусовою тягою – розрахунок висоти Висоту димоходу з примусовою тягою слід визначати згідно з нормативами охорони атмосфер- ного повітря, з урахуванням місцевих умов забудови. 9. Джерела: ДБН В.2.5-20-2001 Газопостачання 1. СНиП II-3-79** Строительная теплотехника 2. СНиП II-35-76 Котельные установки 3. СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий 4. СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование 5. СНиП 2.04.07-86 Тепловые сети 6.
Сторінка 42 PDF
Сторінка 43
41 Настанова з проектування систем опалювання Частина II Котли марки
Сторінка 43 PDF
Сторінка 44
42 Настанова з проектування систем опалювання 42 Газові котли 10. Котли марки Rendamax За час свого існування – з 1968 року – фірма Rendamax здобула світове визнання в галузі розроб- ки, виробництва й розповсюдження високоефективних газових котлів професійного призначен- ня тепловою потужністю від 40 до 1200 кВт. Подальшому посиленню передових позиції прислу- жилося приєднання до італійської групи компаній MTS, світового лідера у галузі опалення. Завдяки оригінальній конструкції котли фірми Rendamax вирізняються такими рисами: висока початкова теплова потужність; ■ екологічна чистота (відповідають найсуворішим вимогам охорони довкілля); ■ малі маса та габарити; ■ великий строк служби; ■ низький рівень шуму; ■ широкі межі регулювання; ■ великий асортимент моделей. ■ Завдяки активним дослідженням потреб ринку фірма Rendamax здатна пропонувати техніку, що задовольняє найвибагливіші потреби в галузі опалення. 10.2. Опис Навісні котли Rendamax R30 – екологічно чисті газові котли з можливістю регулювання потужності від приблизно 14 до 100% максимальної початкової теплової потужності (типи 85, 100 i 120 – від 20 до 100%). До складу серії R30 входять три моделі котлів з початковою потужністю від 43 до 120 кВт. Ці апарати характеризує низьке виділення шкідливих газів (NOx) та CO, завдяки чому вони задовольняють найсуворіші вимоги охорони довкілля. Котли серії R30 мають технічний сертифікат Євросоюзу (CE), чинний у всіх країнах Західної Європи. Реєстраційний номер виробу – 0063BO3192. Котли можна експлуатувати як у відкритих (категорія B23), так і в замкнених системах (категорії C13, C33, C43, C53, C63 lub C83). У типовій комплектації котли постачаються з повністю змонтованою та випробуваною електрич- ною частиною. Конденсаційні котли марки Rendamax обладнані газовими пальниками з попереднім змішуванням газу з повітрям та теплообмінниками з високоякісної нержавіючої сталі. Для подавання повітря до згоряння палива служить вентилятор, частота обертання якого регулюється пропорційно кількості газу. Кількість газу, призначеного до спалювання, також регулюється в пропорції до кількості повітря, що його подає вентилятор. Наявна можливість ступінчастого регулювання потужності пальника в межах від 14 до 100%, що вможливлює пристосування котла до поточних потреб опалювальної системи. Теплообмін відбувається в теплообміннику з неоребреними трубами з нержавіючої сталі.
Сторінка 44 PDF
Сторінка 45
43 Настанова з проектування систем опалювання 43 Газові котли Котли можуть діяти в режимі підтримання сталої температури або в режимі регулювання темпе- ратури за допомогою регулятора з зовнішнім датчиком. Усі високоефективні конденсаційні котли обладнані панеллю керування KM 628 з цифровим індикатором. Залежно від режиму регулювання, панель керування може слугувати „мозком” усієї опалювальної системи, який керує роботою вторинних водяних контурів та системою ГВП. Усі високоефективні конденсаційні котли, за винятком серії R30, постачаються з приєднаним електронним блоком керування. Принцип дії Повітря подається відповідно до потреб за допомогою вентилятора з регульованою частотою обертання. Регулятор нульового тиску газового вентиля вимірює розрідження в трубці Вентурі та змінює подавання газу відповідно до тиску повітря, що його подає вентилятор. Далі газ у потрібній пропорції змішується з повітрям, утворена суміш подається безпосередньо до пальника. Регулятор температури порівнює фактичну температуру води, що проходить крізь нього, з зада- ним значенням температури води. Регулятор враховує потрібну теплову навантагу й відповідно регулює частоту обертання вентилятора. Венртилятор подає сигнал зворотного зв’язку, пропорційний частоті обертання; регулятор коригує цю частоту належним чином. Газоповітряна суміш подається для спалювання до пальника циліндричної форми, виготовлено- го з нержавіючої сталі. Для теплообміну служить блочний подвійний теплообмінник. Перший теплообмінник розта- шований поблизу пальника, другий (збезводнювач) – за першим. Обидва теплообмінники ма- ють неоребрені труби у вигляді змійовиків. З’єднання теплообмінників здійснено через водяні колектори-роздільники. До забезпечення циркуляції води в системі наявна котлова помпа. Котли типів 45, 65 i 85 мають вбудовану помпу (з безступеневим регулюванням), типів 100 та 120 – зовнішню (з триступеневим регулюванням; постачається окремо). Котел R30 має малу ємність по воді. Це дозволяє швидко змінювати її температуру. Його можна експлуатувати без температурного захисту на зворотному водяному тракті. Комплектна помпа забезпечує належну циркуляцію води. Можливості застосування Конструкція котла R30 дозволяє використовувати його в опалювальних системах з: сталою температурою в потоці теплоносія; ■ регулюванням уставки по температурі залежно від погодних умов; ■ низькотемпературною конденсаційною системою; ■ зовнішнім регулятором температури в системі оптимізації температури в цілому будинку ■ (0 – 5 Vпост. = –10°C + 90°C, нижче 1 Vпост. котел повертається до заданої температури (P1), див. п. 5.3.2 „Електричні з’єднання”).
Сторінка 45 PDF
Сторінка 46
44 Настанова з проектування систем опалювання 44 Газові котли Мал. 1. Котел Rendamax R30 Мал. 2. Загальний вигляд Основні підсистеми 1. Штуцер для відведення продуктів згоряння 2. Штуцер підведення повітря 3. Штуцер підведення газу 4. Штуцер подавання води до системи 5. Автоматичний деаератор 6. Кожух 7. Штуцер підведення зворотної води 8. Датчик температури продуктів згоряння 9. Вентилятор 10. Манометр 11. Вимикач 12. Видалення конденсату 13. Рама 14. Блок пальника та теплообмінника 15. Датчик температури води 16. Газовий вентиль 17. Трубка Вентури 18. Глушник на вході повітря (типи 45, 65 i 85) 19. Помпа котла (у типах 100 та 120 зовнішня) 20. Панель керування
Сторінка 46 PDF
Сторінка 47
45 Настанова з проектування систем опалювання 45 Газові котли Опис основних підсистем Котел складається з таких підсистем: Вентилятор [9] Вентилятор всмоктує зсередини корпусу котла та стискає повітря, необхідне для згоряння. Привод вентилятора здійснюється від двигуна постійного струму з регулятором, на який надходить сигнал зворотного зв’язку по частоті обертання. На основі цього сигналу регулятор коригує частоту обертання. Газова частина котла Основний елемент газової частини котла – газовий вентиль [17]. Регулювання кількості газу здійснюється відповідно до кількості повітря, що подається. Кількість повітря, в свою чергу, залежить від частоти обертання вентиля- тора. У газовій частині котла є контрольна точ- ка, за допомогою якої можливі деаерація газової труби або вимірювання тиску газу на подаванні. Блок пальника та теплообмінника [15] Після належного змішування газоповітряної суміші вона че- рез вхідний канал надходить на пальник. Створений тут над- лишковий тиск забезпечує подавання газоповітряної суміші на внутрішню поверхню пальника, де відбувається згоряння. Теплообмінник має неоребрені труби з нержавіючої сталі в формі змійовика. Теплообмінник складається з двох основних частин. Одна частина розташована в безпосередній близькості до полум’я; тут більша частина теплоти передається продуктам зго- ряння й воді. Друга частина – це конденса- тор водяної пари, що міститься в продуктах згоряння, тут теплоносію передається при- хована теплота. Колектори-роздільники води з нержавіючої сталі забезпечують оптимізацію по- току води через теплообмінник. Штуцери для води Наявні два штуцери – до подавання води в систему [4] та повернення води до котла [7]. На штуцері до подавання в систему встановлено датчик температури води [16], який дозволяє контролювати не лише теплову навантагу пальника, а й потік води крізь котел. Останнє – сукупно з датчиком температури продуктів згоряння [8]. суміші вона че- я газоповітряної ь на пальник. Створений тут над- подавання газоповітряної суміші к складається з двох на розташована в олум’я; тут більша продуктам зго- це конденса- ся оптимізацію по- Після н рез вхі лишко на внут Теплоо формі з основн безпос частин ряння тор во в про теплон хована Колектори-роздільники води з нержавію току води через теплообмінник
Сторінка 47 PDF
Сторінка 48
46 Настанова з проектування систем опалювання 46 Газові котли Помпа котла [20] У котлах типів 45, 65 та 85 помпу встановлено на штуцері зворотної води; вона має електричне з’єднання з відповідними контактами пуль- ту керування. У котлах типів 100 та 120 помпа постачається окремо й може бути приєднана безпосередньо до штуцера зворотної води котла. Продуктивність та тиск помпи достатні, щоб подолати гідродинамічний опір елементів не лише котла, але й усієї опалювальної системи (див. табл. 1). У котлах типів 45, 65 та 85 помпа має триступеневе регулювання, залежно від навантаги. Відведення конденсату [13] Котел обладнано сифоном. Сифон знаходиться в нижній частині апарата й легко заповнюється водою. Рама [14] Рама – несівний елемент котла. На ній змонтовано всі його підсистеми. Кожух [6] Кожух легко демонтувати як єдине ціле. Для цього слід відгвинтити 8 гвинтів у його нижній та верхній частинах. Електрична частина До неї входять блок керування та захисні пристрої котла. Виводи для приєднання розташовані в щільно замкненому корпусі за панеллю керування [21]. Якщо відгвинтити кріпильний гвинт, па- нель керування можна повернути на 90°. Це дає доступ до всіх електричних з’єднань без демон- тування кожуху. Керування роботою котла За наявності потреби в тепловій енергії котел приводиться в дію, якщо всіх необхідних умов до- тримано, й жоден запобіжний пристрій не спрацював. Потреба в тепловій енергії виникає в таких випадках: температура води, що проходить через котел, нижча за належну; ■ вибрано режим ручного керування, для чого перемикач установлено в положення ■ або ; почала діяти система захисту від замерзання, незалежно від робочих умов ( ■ або ). Вбудований регулятор температури регулює початкову теплову потужність котла за рахунок змінювання частоти обертання вентилятор, що дозволяє досягти бажаної температури й утри- мувати її на сталому рівні. Залежно від кількості повітря, що його подає вентилятор, до суміші додається відповідна кількість газу. Такий спосіб забезпечує безступінчасте регулювання продуктивності котла, а також докладний поточний контроль потреби в тепловій енергії. Якщо температура води, яка проходить через котел, стає вище заданої, котел вимикається (з поправ- кою на гістерезис). Котел знову ввімкнеться, щойно температура води, яка крізь нього прохо- дить, стане нижче заданої. 13] Сифон знаходиться
Сторінка 48 PDF
Сторінка 49
47 Настанова з проектування систем опалювання 47 Газові котли Безпека Котел обладнано такими захисними пристроями: система поточного контролю температури: ■ система поточного контролю верхньої границі температури (STW), ■ система поточного контролю граничної температури (STB) (обидва значення можна ■ задавати), система захисту від замерзання: ■ за допомогою зовнішнього датчика визначає, коли температура поза приміщенням стає ниж- ■ че 0°C; спрацьовує залежно від температури води в контурі; якщо вона стає нижче 5°C або якщо тем- ■ пература в контурі ГВП стає нижче 10°C. поточний контроль полум’я за допомогою вимірювання іонного струму; ■ поточний контроль частоти обертання вентилятора; ■ поточний контроль температури продуктів згоряння; ■ поточний контроль потоку води з використанням сполучення температури води в контурі та ■ показів датчика температури продуктів згоряння. У разі спрацювання будь-якої з захисних систем котел перейде в режим блокування через по- рушення роботи й вимкнеться. Вивести котел з режиму блокування через порушення роботи можна, натиснувши кнопку скидання після усунення порушення. Регулювання температури Основна модифікація 000 ■ Модуль керування роботою котла KM628 ■ Контроль робочих параметрів та параметрів безпеки ■ Стале регулювання температури ■ Система пріоритету ГВП ■ Зовнішній запобіжний пристрій (готовність/вимикання) ■ Захист від замерзання ■ Модифікація BME Взаємодія з погодним регулятором, що має зовнішній датчик температури: Такі самі функції, як в основній модифікації KM628; ■ Погодний регулятор з можливістю приєднання зовнішнього зонду (факультативно); ■ Пристрій оптимізації запуску програми опалювання; ■ Таймер-регулятор з 6 позиціями впродовж доби (програма); ■
Сторінка 49 PDF
Сторінка 50
48 Настанова з проектування систем опалювання 48 Газові котли 2 позиції впродовж тижня (програма); ■ Режим «відпустка» (програма); ■ Пріоритет ГВП; ■ Можливість установлення поза котлом; ■ Цикл знешкодження легіонел з метою постачання гігієнічної гарячої води ■ 6 мовних версій програматора. ■ Модифікація E8 Керування 2 контурами опалення: Такі самі функції, як у модифікації BME; ■ Регулювання й керування двох контурів опалення, зокрема керування відповідним вентилем- ■ змішувачем та змішувальною помпою; Планування циклу опалювання й регулювання графіка робочого режиму незалежно для ■ кожного з контурів; Факультативний модуль BME, за допомогою якого можна незалежно регулювати температуру ■ в кожній зоні опалення. Модифікація KKM8 Каскадне керування роботою від 2 до 8 котлів, а також керування роботою двох контурів опалення: Такі самі функції, як у модифікації Е8; ■ У разі приєднання до магістралі CAN та використання додаткових модулів E8 може обслугову- ■ вати до 15 контурів опалення; Послідовне керування роботою до 8 пальників, обладнаних модулями „KM628”; ■ Послідовне керування зі зміною порядку запалювання; ■ Послідовне керування для котлів 1/2 – 2/3; ■ Керування додатковим живленням резервуару ГВП. ■
Сторінка 50 PDF
Сторінка 51
49 Настанова з проектування систем опалювання 49 Газові котли 10.3. Технічні характеристики котла R30 Тип R30/45 R30/65 R30/85 R30/100 R30/120 Початкова номінальна теплова потужність (80/60°C) Початкова номінальна теплова потужність (40/30°C) Вхідна теплова потужність, gcv (Hs) кВт 5,6-39,2 8,3-59,2 15,6-77,8 17,6-88,2 21,9-109,8 кВт 6,3-43,0 9,2-65,0 17,0-85,0 19,2-96,3 24,0-120,0 кВт 6,4-44,4 9,5-67,4 17,7-88,8 19,9-99,9 25,0-124,8 Вхідна теплова потужність, ncv (Hi) кВт 5,8-40,0 8,6-60,7 16,0-80,0 18,0-90,0 22,5-112,4 Споживання газу: природний газ H (10,9 кВт-год/м3) м3/год 0,5-3,7 0,8-5,6 1,4-7,3 1,6-8,2 2,1-10,3 пропан (24,65 кВт-год/м3) м3/год 0,2-1,6 0,3-2,5 0,6-3,2 0,7-3,6 0,9-4,6 Тиск газу на подаванні: природний газ H (не менше/ не більше) мбар 17/20 17/20 17/20 17/20 17/20 пропан (не менше/не більше) мбар 30/50 30/50 30/50 30/50 30/50 Найвища температура води в системі ЦО °C 90 90 90 90 90 Максимальний робочий тиск бар 6 6 6 6 6 Вміст води л 5,1 6,6 8,4 10,3 12,0 Гідродинамічний опір для води (∆T = 20°C) кПа 14 20 25 28 30 Надлишковий тиск, створюваний помпою котла (∆T = 20°C) кПа 26 29 15 24 12 Штуцер для відведення продуктів згоряння D мм 80 80 100 100 100 Штуцер підведення повітря D1 мм 80 80 100 100 100 Штуцер підведення газу G R 3/4 дюйм R 3/4 дюйм R 3/4 дюйм R 3/4 дюйм R 3/4 дюйм Штуцери для води W (вн.) Rp 1” Rp 1” Rp 1” Rp 1” Rp 1” W (зовн.) R1 1/4” R1 1/4” R1 1/4” R1 1/4” R1 1/4” Відведення конденсату (Ø зовн.) мм 25 25 25 25 25 Напруга електроживлення В 230 230 230 230 230 Частота Гц 50 50 50 50 50 Захисні запобіжники A 6 6 6 6 6 Споживання потужності (без помпи), не більше Вт 97 98 123 130 215 Споживання потужності (з помпою), не більше Вт 190 230 255 325 410 Ступінь електричного захисту IPX4D IPX4D IPX4D IPX4D IPX4D Маса порожнього котла, ± 5 % кг 45 55 65 80 90 Приладдя Опис Тип Комплект для переведення на скраплений газ R30 45 – R30 100 – R30 120 Комплект для переведення на скраплений газ R30 65 – R30 85 Запобіжний клапан на тиск 3 бар Усі типи Запобіжний клапан на тиск 5 бар Усі типи Газовий фільтр Усі типи Регульована помпа R30 100 –R30 120 Кабелі з'єднання систем Усі типи Датчик системи ГВП Усі типи Комплект датчиків BME Усі типи Комплект датчиків ККМ Усі типи Комплект датчиків E6 Усі типи
Сторінка 51 PDF
Сторінка 52
50 Настанова з проектування систем опалювання 50 Газові котли Розміри котла R30 Тип R30/45 R30/65 R30/85 R30/100 R30/120 B1 мм 120 120 140 140 140 D мм 80 80 100 100 100 D1 мм 80 80 100 100 100 G R ¾” R ¾” R ¾” R ¾” R ¾” L мм 340 405 510 560 670 L1 мм 74 90 90 90 90 Вт R1¼”/Rp1” R1¼”/Rp1” R1¼”/Rp1” R1¼”/Rp1” R1¼”/Rp1” (Компанія залишає за собою право вносити зміни без попередження) З урахуванням допусків на виробництві фактичні значення технічних характеристик можуть дещо відрізнятися від наведених. Умови одержання даних таблиці 1: Споживання газу при: 1013 мбар, 15°C, в сухому стані ■ Категорія газу: II2H3P ■ Категорія газового апарату B23, C13, C33, C43, C53, C63, C83 ■ 10.4. Приклади технологічних схем котелень Далі подано приклади технологічних схем котелень на основі котлів марки Rendamax. Технологічна схема котельні з одним котлом марки Rendamax, одним контуром оп 1. алю- вання та нагрівачем ГВП, подавання води до якого забезпечується помповою системою. Технологічна схема котельні з двома котлами марки Rendamax, одним контуром опалю- 2. вання та нагрівачем ГВП, подавання води до якого забезпечується помповою системою. Технологічна схема котельні з двома котлами марки Rendamax, двома контурами опалю- 3. вання та нагрівачем ГВП, подавання води до якого забезпечується помповою системою. Технологічна схема котельні з двома котлами марки Rendamax, двома контурами опалю- 4. вання та нагрівачем ГВП, подавання води до якого забезпечується триходовим краном. Технологічна схема котельні з трьома котлами марки Rendamax, трьома контурами опалю- 5. вання та нагрівачем ГВП, подавання води до якого забезпечується триходовим краном. Технологічна схема котельні з трьома котлами марки Rendamax, трьома контурами опалю- 6. вання та нагрівачем ГВП, подавання води до якого забезпечується триходовим краном. Технологічна схема котельні з двома котлами марки Rendamax, вісьмома контурами 7. опалювання та нагрівачем ГВП, подавання води до якого забезпечується триходовим краном.
Сторінка 52 PDF
Сторінка 53
51 Настанова з проектування систем опалювання 51 Газові котли Технологічна схема котельні № 1 Технологічна схема котельні з одним котлом марки Rendamax, одним контуром опалювання та нагрівачем ГВП, подавання води до якого забезпечується помповою системою Циркуляція ГВП ЦО – подавання Холодна вода ЦО – подавання Котел марки Randamax 1. Відсічний клапан 2. Зворотний клапан 3. Помпа котла (у моделях від 45 до 85 кВт – вбудована) 4. Діафрагмовий розширювальний бак 5. Гідравлічна муфта 6. Автоматичний деаератор 7. Дренажний вентиль 8. Роздільник на звороті 9. Роздільник на подаванні 10. Помпа живлення нагрівача ГВП 11. Кран-змішувач 12. Помпа контуру ЦО 13. Циркуляційна помпа 14. Нагрівач для системи ГВП 15. Діафрагмовий розширювальний бак для холодної води 16. Запобіжний клапан 17. Редуктор тиску 18. Зворотний клапан 19. Відсічний клапан 20. Сітчастий фільтр 21. Водомір 22. Вузол водопідготовки 23. Датчик температури поза приміщенням 24.
Сторінка 53 PDF
Сторінка 54
52 Настанова з проектування систем опалювання 52 Газові котли Технологічна схема котельні № 2 Технологічна схема котельні з двома котлами марки Rendamax, одним контуром опалювання та нагрівачем ГВП, подавання води до якого забезпечується помповою системою Котел марки Randamax 1. Відсічний клапан 2. Зворотний клапан 3. Помпа котла (у моделях від 45 до 85 кВт – вбудована) 4. Діафрагмовий розширювальний бак 5. Гідравлічна муфта 6. Автоматичний деаератор 7. Дренажний вентиль 8. Роздільник на звороті 9. Роздільник на подаванні 10. Помпа живлення нагрівача ГВП 11. Кран-змішувач 12. Помпа контуру ЦО 13. Циркуляційна помпа 14. Нагрівач для системи ГВП 15. Діафрагмовий розширювальний бак для холодної води 16. Запобіжний клапан 17. Редуктор тиску 18. Зворотний клапан 19. Відсічний клапан 20. Сітчастий фільтр 21. Водомір 22. Вузол водопідготовки 23. Датчик температури поза приміщенням 24. Циркуляція ГВП ЦО – подавання Холодна вода ЦО – подавання
Сторінка 54 PDF
Сторінка 55
53 Настанова з проектування систем опалювання 53 Газові котли Циркуляція ГВП ЦО – подавання Холодна вода ЦО – подавання ЦО – подавання ЦО – подавання Технологічна схема котельні № 3 Технологічна схема котельні з двома котлами марки Rendamax, двома контурами опалювання та нагрівачем ГВП, подавання води до якого забезпечується помповою системою Котел марки Randamax 1. Відсічний клапан 2. Зворотний клапан 3. Помпа котла (у моделях від 45 до 85 кВт – вбудована) 4. Діафрагмовий розширювальний бак 5. Гідравлічна муфта 6. Автоматичний деаератор 7. Дренажний вентиль 8. Роздільник на звороті 9. Роздільник на подаванні 10. Помпа живлення нагрівача ГВП 11. Кран-змішувач 12. Помпа контуру ЦО 13. Циркуляційна помпа 14. Нагрівач для системи ГВП 15. Діафрагмовий розширювальний бак для холодної води 16. Запобіжний клапан 17. Редуктор тиску 18. Зворотний клапан 19. Відсічний клапан 20. Сітчастий фільтр 21. Водомір 22. Вузол водопідготовки 23. Датчик температури поза приміщенням 24.
Сторінка 55 PDF
Сторінка 56
54 Настанова з проектування систем опалювання 54 Газові котли Технологічна схема котельні № 4 Технологічна схема котельні з двома котлами марки Rendamax, двома контурами опалювання та нагрівачем ГВП, подавання води до якого забезпечується триходовим краном Котел марки Randamax 1. Відсічний клапан 2. Зворотний клапан 3. Помпа котла (у моделях від 45 до 85 кВт – вбудована) 4. Діафрагмовий розширювальний бак 5. Гідравлічна муфта 6. Автоматичний деаератор 7. Дренажний вентиль 8. Роздільник на звороті 9. Роздільник на подаванні 10. Помпа живлення нагрівача ГВП 11. Кран-змішувач 12. Котел марки Randamax 13. Відсічний клапан 14. Зворотний клапан 15. Помпа котла (у моделях від 45 до 85 кВт – вбудована) 16. Діафрагмовий розширювальний бак 17. Гідравлічна муфта 18. Автоматичний деаератор 19. Дренажний вентиль 20. Роздільник на звороті 21. Роздільник на подаванні 22. Помпа живлення нагрівача ГВП 23. Кран-змішувач 24. ГВП Циркуляція ЦО – подавання Холодна вода ЦО – подавання ЦО – подавання ЦО – подавання FBR1 або BM1 FBR2 або BM
Сторінка 56 PDF
Сторінка 57
55 Настанова з проектування систем опалювання 55 Газові котли CoCo T T 1 6 4 2 2 3 2 5 7 8 8 8 9 10 2 2 11 3 2 2 12 13 3 2 2 3 2 14 2 15 16 17 18 19 20 21 20 20 22 20 23 24 1 4 2 2 3 2 2 12 13 3 2 1 4 2 2 3 2 2 12 13 3 2 CoCo T T T Технологічна схема котельні № 5 Технологічна схема котельні з трьома котлами марки Rendamax, трьома контурами опалювання та нагрівачем ГВП, подавання води до якого забезпечується помповою системою Котел марки Randamax 1. Відсічний клапан 2. Зворотний клапан 3. Помпа котла (у моделях від 45 до 85 кВт – вбудована) 4. Діафрагмовий розширювальний бак 5. Гідравлічна муфта 6. Автоматичний деаератор 7. Дренажний вентиль 8. Роздільник на звороті 9. Роздільник на подаванні 10. Помпа живлення нагрівача ГВП 11. Кран-змішувач 12. Помпа контуру ЦО 13. Циркуляційна помпа 14. Нагрівач для системи ГВП 15. Діафрагмовий розширювальний бак для холодної води 16. Запобіжний клапан 17. Редуктор тиску 18. Зворотний клапан 19. Відсічний клапан 20. Сітчастий фільтр 21. Водомір 22. Вузол водопідготовки 23. Датчик температури поза приміщенням 24. Циркуляція ГВП ЦО – подавання Холодна вода ЦО – подавання ЦО – подавання ЦО – подавання ЦО – подавання ЦО – подавання
Сторінка 57 PDF
Сторінка 58
56 Настанова з проектування систем опалювання 56 Газові котли CoCo T T 1 6 4 2 2 3 2 5 7 8 8 8 9 10 2 2 11 3 2 2 12 13 3 2 2 3 2 14 2 15 16 17 18 19 20 21 20 20 22 20 23 24 1 4 2 2 3 2 2 12 13 3 2 1 4 2 2 3 2 1 4 2 2 3 2 2 12 13 3 2 CoCo T T T Технологічна схема котельні № 6 Технологічна схема котельні з трьома котлами марки Rendamax, трьома контурами опалювання та нагрівачем ГВП, подавання води до якого забезпечується помповою системою Котел марки Randamax 1. Відсічний клапан 2. Зворотний клапан 3. Помпа котла (у моделях від 45 до 85 кВт – вбудована) 4. Діафрагмовий розширювальний бак 5. Гідравлічна муфта 6. Автоматичний деаератор 7. Дренажний вентиль 8. Роздільник на звороті 9. Роздільник на подаванні 10. Помпа живлення нагрівача ГВП 11. Кран-змішувач 12. Помпа контуру ЦО 13. Циркуляційна помпа 14. Нагрівач для системи ГВП 15. Діафрагмовий розширювальний бак для холодної води 16. Запобіжний клапан 17. Редуктор тиску 18. Зворотний клапан 19. Відсічний клапан 20. Сітчастий фільтр 21. Водомір 22. Вузол водопідготовки 23. Датчик температури поза приміщенням 24. Циркуляція ГВП ЦО – подавання Холодна вода ЦО – подавання ЦО – подавання ЦО – подавання ЦО – подавання ЦО – подавання
Сторінка 58 PDF
Сторінка 59
57 Настанова з проектування систем опалювання 57 Газові котли CoCo CoCo CoCo CoCo T T 1 6 4 2 2 3 2 5 7 8 8 8 9 10 2 11 3 2 2 12 13 3 2 2 3 2 14 2 15 16 17 18 19 20 21 20 20 22 20 23 24 1 4 2 2 3 2 2 12 13 3 2 2 12 13 3 2 2 12 13 3 2 2 2 12 13 3 2 2 12 13 3 2 2 12 13 3 2 2 12 13 3 2 T T T T T T T T Schemat technologiczny kotłowni nr 7 Schemat technologiczny kotłowni z dwoma kotłami Rendamax, ośmioma obiegami grzewczymi i podgrzewaczem c.w.u. ładowanym za pomocą układu pompowego Технологічна схема котельні № 7 Технологічна схема котельні з двома котлами марки Rendamax, вісьмома контурами опалювання та нагрівачем ГВП, подавання води до якого забезпечується помповою системою Котел марки Randamax 1. Відсічний клапан 2. Зворотний клапан 3. Помпа котла (у моделях від 45 до 85 кВт – вбудована) 4. Діафрагмовий розширювальний бак 5. Гідравлічна муфта 6. Автоматичний деаератор 7. Дренажний вентиль 8. Роздільник на звороті 9. Роздільник на подаванні 10. Помпа живлення нагрівача ГВП 11. Кран-змішувач 12. Помпа контуру ЦО 13. Циркуляційна помпа 14. Нагрівач для системи ГВП 15. Діафрагмовий розширювальний бак для холодної води 16. Запобіжний клапан 17. Редуктор тиску 18. Зворотний клапан 19. Відсічний клапан 20. Сітчастий фільтр 21. Водомір 22. Вузол водопідготовки 23. Датчик температури поза приміщенням 24. Циркуляція ГВП ЦО – подавання Холодна вода ЦО – подавання ЦО – подавання ЦО – подавання ЦО – подавання ЦО – подавання ЦО – подавання ЦО – подавання ЦО – подавання ЦО – подавання ЦО – подавання ЦО – подавання ЦО – подавання ЦО – подавання ЦО – подавання ЦО – подавання
Сторінка 59 PDF
Сторінка 60
58 Частина III Котли марки КОТЛИ МАРКИ ARISTON
Сторінка 60 PDF
Сторінка 61
59 Товарний знак ARISTON з’явився в 1960 р. Відповідна компанія випускає геліо- установки, водонагрівачі, опалювальні апарати, а останнім часом – також си- стеми кондиціювання. Вибір цього зна- ку виявився розумним і вдалим захо- дом, бо дозволив фірмі Merloni Industrie вирізнити свої вироби на ринку. Графічне зображення товарного знаку ARISTON протягом років зазнало ряду змін. 2006 року було оновлено графічне зо- браження знаку Ariston та впроваджено нову стратегію, мета якої – посилення в усьому світі позицій фірми як пере- дового виробника побутової техніки, в тому числі широкого асортименту опа- лювальних апаратів і водонагрівачів: котлів, нагрівачів, кондиціонерів та геліоустановок. Завдяки успіхам рекламних кампаній, що виявилися дуже влучними, майже з пер- ших років існування знак ARISTON став символом зручного побуту, забезпечува- ного технікою високого рівня. Надійні гарантії якості, якими від початку вирізнялася марка ARISTON, підтвердила сертифікаційна організація „Corporate Certifi cate Europe”, присвоївши фірмі сертифікат системи керування якості згідно зі стандартом EN ISO 9001. Від самого початку фірма звертала увагу на просте й водночас елегантне зовнішнє оформлення виробів, приділяла ве- лику увагу ретельному пророблянню деталей, і все це для того, щоб котли й водонагрівачі пасували до приміщень, де їх установлюють, найперше до ванних і кухонь, як елементи цілісних інтер’єрів цих приміщень. Крім цього, фірма завж- ди робила ставку на розвиток і нові дослідження, що дозволяло пропону- вати товари та послуги, в яких знаходи- ли реалізацію останні новинки світової техніки, а також на охорону довкілля. Ось уже 40 років ми забезпечуємо комфорт і добробут у побуті. 11. Котли марки Ariston. 11.1. Вступ ARISTON допоможе вам вибрати виро- би, що забезпечать комфорт і приємний клімат у Вашій оселі; це можливо за- вдяки найширшій на ринку пропозиції виробів. ARISTON забезпечує реалізацію всіх індивідуальних запитів завдяки багатій пропозиції навісних та наземних котлів, газових і електричних нагрівачів, резервуарів. У каталогі Ви знайдете ви- черпну інформацію про виріб, який Вас зацікавив. 11.2. Класифікація котлів марки Ariston Для вибору газових котлів використову- ють чотири основні критерії: спосіб монтажу – наземний чи ■ навісний; виконувані функції – однофункційні, ■ до центрального опалення (хоча з можливістю використання з додат- ковим резервуаром для побутової гарячої води, тобто ГВП), або двофункційні, до ЦО та безпосеред- нього ГВП; можливості відведення продуктів зго- ■ ряння та спосіб підведення повітря для спалювання палива – з відкритою та герметичною камерою згоряння; ККД – традиційні, з ККД до 100%, або ■ конденсаційні – в яких відбирається теплота конденсації водяної пари, з ККД понад 100%. Під час проектування та виготовлення навісних котлів фірми ARISTON засто- совують найсуворіші методи контролю, щоб забезпечити добре функціонування цих апаратів упродовж всього стро- ку їхньої служби. Під час розроблян- ня виробів фірми ARISTON узято до уваги не лише рівень комфорту, який задовольняє будь-які потреби, а й якнайменші габарити, мале споживан- ня газу, повну безвідмовність, тривалий строк експлуатації та охорону природно- го довкілля. Всі сподівання клієнтів щодо потужності апаратів також здатен задо- вольнити асортимент нашої продукції. У термінах різноманітності моделей та кількості показників їхнього призначення спектр газових котлів ARISTON найшир- ший на ринку. Під час їхнього розроблян- ня забезпечено повну безвідмовність, екологічну чистоту, зручність монтажу в обмеженому просторі. Газові котли марки Ariston класифікують за ККД в такий спосіб: конденсаційні: ■ Genus Premium, ■ ACO B (з вбудованим резервуаром 42 л ■ та пластинчастим теплообмінником), ACO FS (наземний з герметичною каме- ■ рою згоряння та резервуаром гарячої води на 120 л із можливістю встанов- лення резервуару збоку від котла або під котлом). традиційні: ■ Genus CF (з відкритою камерою ■ згоряння), Genus FF (з герметичною камерою ■ згоряння), Clas CF (з відкритою камерою ■ згоряння), Clas FF (з герметичною камерою ■ згоряння), Egis CF (з відкритою камерою ■ згоряння), Egis FF (з герметичною камерою ■ згоряння).
Сторінка 61 PDF
Сторінка 62
60 КОТЛИ МАРКИ ARISTON функція деаерації в системі цен- ■ трального опалення напівавтоматичне заповнення ■ водою можливість регулювання темпе- ■ ратури в численних зонах можливість бездротового при- ■ єднання регуляторів температури самодіагностування з використан- ■ ням кодів помилок пункт меню «історія останніх ■ порушень роботи» фільтр на вході побутової холодної ■ води фільтр на звороті з контуру ЦО ■ робота з панельними геліоуст а- ■ новками самодіагностування за допомо- ■ гою діодів фільтр на вході побутової холодної ■ води фільтр на звороті з контуру ЦО ■ робота з панельними геліоуста- ■ новками GENUS CLAS EGIS функція деаерації в системі цен- ■ трального опалення можливість регулювання темпе- ■ ратури в численних зонах можливість бездротового при- ■ єднання регуляторів температури функція деаерації в системі цен- ■ трального опалення Порівняння традиційних газових котлів марки Ariston самодіагностування з використанням ■ простих і легко зчитуваних команд пункт меню «історія останніх пору- ■ шень роботи» фільтр на вході побутової холодної води ■ фільтр на звороті з контуру ЦО ■ можливість занесення до пам’яті котла ■ прізвища й номера телефону найближ- чого фахівця з обслуговування робота з панельними геліоустановками ■
Сторінка 62 PDF
Сторінка 63
61 У конденсаційних котлах вико рис- товується явище конденсації, що дозволяє частково перетворювати на теплову енергію, яка виділяється при конденсації (скраплюванні) водяної пари, що входить до складу продуктів згоряння, утворюва- них під час спалювання палива. Різниця між конденсаційними та традиційними котлами полягає в тому, що в перших поверхню теплообмінника пристосовано до сталої роботи в умовах конденсації. Конденсаційні котли дозволяють майже повністю використати хімічну енергію палива, що виражається як теплота зго- ряння, а не лише, як у традиційних кот- лах, корисна теплота опалювання. Відповідно до різновиду застосованого пальника, котли можуть працювати з по- даванням повітря з приміщення, де вони встановлені (з відкритою камерою зго- ряння) або незалежно від цього повітря (з герметичною камерою згоряння). Найвищий ККД мають котли, які працю- ють незалежно від повітря з приміщення, де вони встановлені. Така можливість забезпечується наявністю вбудованого теплообмінника, пальника з попереднім змішуванням та теплообміну в газоході (димоході). Котли такої конструкції ма- ють малі габарити, герметичні камеру згоряння та кожух. Цим забезпечується краще відбирання теплоти з продуктів згоряння. Другий варіант – це котли, повітря в камеру згоряння яких подається з приміщення. У таких котлах можуть за- стосовуватися як атмосферні пальники, так і пальники з наддуванням. Усі елемен- ти котла мають обдуватися повітрям, для чого необхідні розташовані в особливий спосіб вентиляційні отвори. Таке встанов- лення вимагає певної специфіки проекту приміщення, а також його відповідності будівельним нормам. 11.3. Конденсаційні газові котли 11.3.1. Genus Premium Опис конструкції ПОЯСНЕННЯ Датчик температури продуктів згоряння 1. Вентиль до деаерації 2. Пальник 3. Іонізаційний електрод 4. Захист від перегрівання 5. Датчик NTC1 температури на подаванні 6. до системи ЦО Датчик NTC2 температури на поверненні 7. з системи ЦО Газовий вентиль 8. Теплообмінник ГВП 9. Датчик температури гарячої води 10. Сифон 11. Запобіжний клапан (3 бар) 12. Вентиль з електроприводом для напівавтоматичного підживлення водою Цифровий інтерфейс 13. Фільтр на зворотній трубі ЦО 14. Витратомір гарячої води 15. Регульована циркуляційна помпа 16. з автоматичним деаератором Пропорційне реле тиску 17. Триходовий кран 18. Глушник (шумів усмоктування) 19. Вентилятор 20. Запальні електроди 21. Запальний генератор 22. Датчик на вході головного теплообмінника 23. Приєднувальний патрубок каналу 24. відведення продуктів згоряння
Сторінка 63 PDF
Сторінка 64
62 Багатофункціональний цифровий інтерфейс 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 Багатофункційний РК індикатор 1 Кнопка скидання (Reset) 2 Кнопка напівавтоматичного підживлення 3 водою Поворотний регулятор температури ЦО 4 Кнопка режиму роботи (MODE) 5 Кнопка «Меню/Гаразд» (Menu/OK) 6 Кнопка «Вихід» (Esc) 7 Кнопка «Комфорт» (Comfort) 8 Поворотний регулятор температури ГВП 9 Вимикач живлення 10 Кнопка Info 11 Кнопка програмування роботи за таймером 12 Кнопка «Автомат» (Auto) 13 GENUS PREMIUM
Сторінка 64 PDF
Сторінка 65
63 Розміри A. Подавання до ЦО B. Подавання до ГВП C. Подавання газу D. Подавання холодної води E. Повернення з ЦО Гідравлічна схема Захисний термостат на 105°C (захист 1. від перегрівання) Пальник 2. Іонізаційний електрод 3. Датчик NTC1 температури на подаванні 4. до системи ЦО Датчик NTC2 температури на поверненні 5. з системи ЦО Газовий вентиль 6. Головний теплообмінник (система 7. опалення) Запобіжний клапан (3 бар) 8. Датчик температури гарячої води 9. Байпас 10. Дренажний вентиль конденсатовідвідника 11. Дренажний вентиль котла 12. Вентиль з електроприводом для 13. напівавтоматичного підживлення водою Фільтр на зворотній трубі ЦО 14. Витратомір гарячої води 15. Триходовий кран 16. Манометр 17. Пропорційне реле тиску 18. Регульована циркуляційна помпа з 19. автоматичним деаератором Розширювальний бак 20. Вентилятор 21. Запальні електроди 22. Датчик на вході головного теплообмінника 23.
Сторінка 65 PDF
Сторінка 66
64 Технічні характеристики GENUS PREMIUM 24 FF 30 FF 35 FF КАМЕРА герметична герметична герметична ПОТУЖНІСТЬ ТА ККД Номінальна теплова потужність, не більше/ не менше кВт 22,0/5,5 28,0/6,5 31,0/7,0 Теплова потужність у режимі ГВП, не більше/ не менше кВт 25,0/5,5 30,0/6,5 34,5/7,0 Теплова потужність ЦО, не більше/не менше кВт 21,0/5,0 30,0/6,0 30,0/6,0 кКД згоряння % 98,0 98,0 98,0 ККД при номінальній тепловій потужності (60/80°C) % 97,5 97,5 97,5 ККД при 30% номінальної теплової потужності % 107,0 107,0 107,0 Клас ККД (кількість зірочок, згідно з директивою 92/42/EEC) ✵✵✵✵ ✵✵✵✵ ✵✵✵✵ Клас SEDBUK Клас A A A Втрата теплоти крізь кожух (∆T = 50°C) % 0,5 0,5 0,5 Втрати в газоході під час роботи пальника % 2 2 2 Втрати в газоході при вимкненому пальнику % 0,2 0,2 0,2 ВИДІЛЕННЯ Виділення продуктів згоряння, не більше (газ G20) кг/год 11,4 13,7 15,2 Температура продуктів згоряння (газ G20) °C 65,0 65,0 65,0 Тяга в димоході, не менше Па 88 105 110 Вміст CO2 (газ G20) % 9,0 9,0 9,0 Вміст CO (0%O2) млн.–1 100 100 100 Вміст O2 (газ G20) % 4,5 4,5 4,5 Клас за викидами NOx Клас 5 5 5 Надлишок повітря % 1,27 1,27 1,27 ДОДАТКОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ Тиск газу на подаванні – (G20) мбар 20 20 20 Температура в приміщенні, не менше °C 5 5 5 ХАРАКТЕРИСТИКИ СИСТЕМИ ЦЕНТРАЛЬНОГО ОПАЛЕННЯ Температура в системі ЦО, не більше/не менше °C 85/35 85/35 85/35 Температура в системі ЦО (низькотемпературне опалення), не більше/ не менше °C 50/20 50/20 50/20 Гідродинамічний опір у системі бар 0,4 0,4 0,4 Місткість розширювального баку л 8 8 8 Початковий тиск розширювального баку бар 0,7 0,7 0,7 Кількість води в системі, не більше л 125/400 125/400 125/400 Тиск у системі ЦО, не більше/не менше бар 3/0,4 3/0,4 3/0,4 ХАРАКТЕРИСТИКИ СИСТЕМИ ГВП Температура в системі ГВП, не більше/ не менше °C 60/36 60/36 60/36 Розбір у системі ГВП (10 хв, ∆T=30°C) л/хв 12 15 16,7 Розбір у системі ГВП при ∆T=25°C л/хв 14,4 18 20 Розбір у системі ГВП при ∆T=35°C л/хв 10,3 12,8 14,3 Клас комфорту ГВП (кількість зірочок згідно з EN 13203) UUU UUU UUU Розбір у системі ГВП, не менше л/хв 1,6 1,6 1,6 Тиск у системі ГВП, не більше/не менше бар 10/0,3 10/0,3 10/0,3 КОНДЕНСАТ Кількість конденсату, не більше л/год 2,4 3,15 3,15 pH конденсату pH 2,6 2,6 2,6 ЕЛЕКТРИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ Напруга та частота живлення В/Гц 230/50 230/50 230/50 Споживана потужність Вт 120 130 150 Ступінь захисту електричної частини IP X5D X5D X5D МАСОГАБАРИТНІ ПОКАЗНИКИ Маса кг 32 35 35,5 Габарити (вис. H x шир. W x довж. D) мм 770x400x315 770x400x385 770x400x385
Сторінка 66 PDF
Сторінка 67
65 ON/OFF RESET COMFORT 36 37 30 26 32 29 33 34 35 27 28 31 38 11.3.2. ACO B Опис конструкції 1 2 3 4 5 6 8 10 11 13 14 7 15 16 18 12 19 17 9 21 20 22 23 24 25 1. Зовнішній кожух 2. Розширювальний бак у системі ЦО 3. Герметична камера згоряння 4. Блок пальника та теплообмінника 5. Вентилятор 24 В 6. Блок подавання повітря та газу 7. Запальні електроди 8. Іонізаційний електрод 9. Нагромаджувальний резервуар гарячої води 10. Циркуляційна помпа 11. Панель керування з електронною системою 12. Запальний трансформатор 13. Захист від перегрівання 14. Газовий вентиль 15. Датчик температури гарячої води в резервуарі 16. Датчик температури води на подаванні до ЦО 17. Датчик температури води на поверненні з ЦО 18. Триходовий кран 19. Пластинчастий теплообмінник ГВП з нержавіючої сталі 20. Датчик витрати гарячої води 21. Датчик температури гарячої води на виході з резервуару 22. Глушник (шумів усмоктування) 23. Сифон для конденсату 24. Розширювальний бак для гарячої води 25. Датчик мінімального тиску 26. Кнопка «Увім./Вимк.» (ON/OFF) з зеленим індикаторним світлодіодом 27. Кнопка скидання (RESET) з червоним індикатором блокування 28. Кнопка ввімкнення/вимкнення режиму ГВП та резервуару COMFORT 29. Зелений світлодіодний індикатор роботи пальника 30. Червоний світлодіодний індикатор спрацювання теплового захисту 31. Жовтий світлодіодний індикатор режиму COMFORT 32. Поворотний регулятор температури та вимикач опалення 33. Поворотний регулятор температури та вимикач ГВП off /min/max (Вимк./мін/макс) 34. Кнопка «+» для встановлення значень параметрів 35. Кнопка «–» для встановлення значень параметрів 36. Кнопка Menu (Меню) 37. Манометр контуру ЦО 38. Індикатор
Сторінка 67 PDF
Сторінка 68
66 Технічні характеристики ACO B 24 FF 35 FF КАМЕРА ГЕРМЕТИЧНА ГЕРМЕТИЧНА Основні характеристики 24 кВт 35 кВт № сертифікату CE 1312-BP-4082 1312-BP-4082 Тип котла Конденсаційний Конденсаційний Газ GZ50/скраплений GZ50/скраплений Клас за викидами NOx 5 5 Категорія газу I3P I3P ПОТУЖНІСТЬ ТА ККД ККД (80°C/60°C), 100% потужності % 96,8 98,4 ККД при ∆T на поверненні 30°C, 30% потужності % 104,3 108 ККД (50°C/30°C), 100% потужності % 105,6 105,9 Номінальна потужність кВт 24 33,5 Діапазон потужності (60–80°C) кВт 5,0–21 6–30 Діапазон потужності (30–(-50)°C) кВт 6–23 7–32 Потужність пальника (Qn) кВт 22/25 31/34,5 Потужність, не менше кВт 7,0 10,4 Споживання газу GZ50 34,02 МДж/m3 20 мбар (не менше/не більше) м3/год 0,58–2,65 0,74–3,65 Споживання скрапленого газу 46,4 МДж/m3 37 мбар (не менше/не більше) м3/год 0,43–1,94 0,54–2,68 Критичний діаметр для скрапленого газу, м м 4,4 5 ХАРАКТЕРИСТИКИ СИСТЕМИ ЦЕНТРАЛЬНОГО ОПАЛЕННЯ Потужність у режимі ЦО кВт 22 35 Температура ЦО, не більше °C 85 85 Об’ємна швидкість у системі ЦО, не менше л/год 300 300 Тиск у системі ЦО, не більше бар 3 3 Місткість розширювального баку л 7,1 7,1 ХАРАКТЕРИСТИКИ СИСТЕМИ ГВП Початковий тиск у баку ГВП бар 0,7 0,7 Потужність котла в режимі ГВП кВт 25 33,5 Діапазон регулювання в режимі ГВП °C 40–70 40–70 Об’ємна швидкість, не менше л/хв 2 2 Розбір при ∆T 30°C л/хв 18,1 21 Тиск у системі ГВП, не менше бар 0,5 0,5 Тиск у системі ГВП, не більше бар 7 7 Місткість розширювального баку ГВП л 2 2 Місткість резервуару ГВП л 45 45 Тривалість нагрівання від 11 до 60°C хв 28 28 Тривалість повторного підігрівання хв 11 11 Кількість циклів запалювання при повторному підігріванні 5 5 ЕЛЕКТРИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ Електрична частина Напруга електроживлення 230 В 50 Гц 230 В 50 Гц Споживана потужність Вт 150 150 Клас захисту електричної частини, IP IP IP 44 IP 44 ВИДІЛЕННЯ Продукти згоряння Об’ємна швидкість повітря до згоряння м3/год 31 40 Масова швидкість продуктів згоряння г/с 11,5 15 Температура продуктів згоряння (60–80) °C 67 67 Температура продуктів згоряння (30–50) °C 60 60 CO2, газ GZ50 % 9 9 CO2, скраплений газ % 9,2 10 Типи відведення продуктів згоряння C13 C33 C53 B23 C43 C13 C33 C53 B23 C43 МАСОГАБАРИТНІ ПОКАЗНИКИ Маса нетто кг 58 60
Сторінка 68 PDF
Сторінка 69
67 925 495 950 470 195 57 126 54 145 39 40 41 42 43 38 188 135 80 54 172 54 317 280 44 595 450 mini pour entretien 180 82 153 38 ЗАПОБІЖНИЙ КЛАПАН НАГРОМАДЖУВАЛЬНОГО РЕЗЕРВУАРА 39 ПОДАВАННЯ ГАЗУ 40 ПОВЕРНЕННЯ З КОНТУРУ ЦО 41 ПОДАВАННЯ ДО ЦО 42 ПОДАВАННЯ ХОЛОДНОЇ ВОДИ 43 ВИХІД ГАРЯЧОЇ ВОДИ З РЕЗЕРВУАРА 44 ЗАПОБІЖНИЙ КЛАПАН ЦО 450 мм – найменша відстань для доступу під час обслуговування Розміри
Сторінка 69 PDF
Сторінка 70
68 11.3.3. ACO FS Опис конструкції Фітинги гідравлічних з’єднань 1. Ручний вентиль до деаерації 2. Запобіжний клапан на тиск 3 бар 3. Приєднувальний патрубок каналу відведення 4. продуктів згоряння Опора пальника 5. Теплообмінник 6. Врівноважувальний резервуар 7. Трубка конденсатовідвідника збірна 8. Звуковий сигнал перевищення температури 9. Датчик NTC температури на подаванні 10. до системи ЦО Датчик NTC температури на поверненні з системи 11. Сифон конденсатовідвідника 12. Трубка конденсатовідвідника дренажна 13. Циркуляційна помпа первинного контуру 14. Гвинт байпасу 15. Вентиль дренажний 16. Реле мінімального тиску 17. Глушник 18. Циркуляційна помпа зони 1 з високою 19. температурою Колектор 20. Циркуляційна помпа зони 2 зі змішаною водою 21. Кран-змішувач 22. Місце приєднання циркуляційної помпи зони 3 23. з високою температурою Газова труба 24. Газовий вентиль 25. Змішувач Вентурі 26. Колектор газоповітряної суміші 27. Вентилятор 28. Електрод контролю наявності полум’я 29. Запальний пристрій 30. Запальний електрод 31. Датчик температури продуктів згоряння 32. Штуцер подавання газу 33. Штуцери для аналізу продуктів згоряння 34. Колектор продуктів згоряння 35. Панель керування Кнопка «Увім./Вимк.» 1. Світлодіодний індикатор увімкнення котла 2. Світлодіодний індикатор роботи резервуару 3. гарячої води Індикатор 4. Кнопка «Увім./Вимк.» резервуару гарячої води 5. Світлодіодний індикатор блокування котла 6. Кнопка скидання (Reset) 7. Водомір 8. Поворотний регулятор ГВП 9. Кнопки + та – 10. Кнопка Menu (Меню) 11. Поворотний регулятор ЦО 12. 1 4 3 5 6 8 9 10 11 25 26 27 28 29 30 31 34 35 36 33 32 13 14 15 17 12 7 2 16 18 20 22 24 23 21 19 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ACO FS
Сторінка 70 PDF
Сторінка 71
69 600 ø125 ø80 140 340 260 850 74 600 600 600 850 3 2 1 4 6 7 8 9 5 10 11 3 Загальний вигляд резервуару гарячої води Повернення гарячої води 1. Вхід від геліоустановки 2. Вихід гарячої води 3. Рециркуляційний контур 4. Подавання холодної води 5. Повернення до геліоустановки 6. Вхід котла 7. Штуцер для монтажу клапана T&P 8. На дренаж 9. Люк для термостата 10. Полістиролова теплоізоляція 11.
Сторінка 71 PDF
Сторінка 72
70 Технічні характеристики ACO FS 24 FF 35 FF КАМЕРА ГЕРМЕТИЧНА ГЕРМЕТИЧНА Назва та модель ACO FLOOR PLUS 27 кВт 35 кВт Сертифікат CE (код) 0085BQ0234 0085BQ0234 Тип котла Конденсаційний Конденсаційний ПОТУЖНІСТЬ ТА ККД ККД (80°C/60°C), 100% потужності % 97,4 97,6 ККД при ∆T на поверненні 30°C, 30% потужності % 107 108,2 ККД (50°C/30°C), 100% потужності % 106,4 106,7 Номінальна потужність кВт 27,5 34,1 Діапазон потужності, не більше/не менше кВт 23,4/4,7 29,3/5,6 Клас ККД (кількість зірочок, згідно з директивою 92/42/EEC) ✵✵✵✵ ✵✵✵✵ Клас SEDBUK Клас A A Втрата теплоти крізь кожух (∆T=50°C) % 0,9 0,2 Втрати в газоході під час роботи пальника % 1,7 2,6 Втрати в газоході при вимкненому пальнику % 0,4 0,4 ХАРАКТЕРИСТИКИ СИСТЕМИ ЦЕНТРАЛЬНОГО ОПАЛЕННЯ Падіння тиску у водяній системі, не більше, ∆T=20°C мбар 200 200 Залишковий напір помпи опалювальної системи бар 0,4 0,4 Початковий тиск заповнення врівноважувального колектора бар 0,8 0,8 Тиск у системі ЦО, не більше бар 3 3 Місткість врівноважувального колектора л 10 10 Кількість води в системі, не більше л 130 130 Температура ЦО, не більше/не менше (регулятор установлено на високу температуру) °C 26/90 26/90 Температура ЦО, не більше/не менше (регулятор установлено на низьку температуру) °C 25/50 25/ ХАРАКТЕРИСТИКИ СИСТЕМИ ГВП Температура гарячої води, не більше/не менше °C 70/40 70/40 Розбір гарячої води (10 хв при ∆T=30°C)–котли з нагромаджувальним резервуаром л/хв 26,2 26,4 Моментальний розбір гарячої води, ∆T=25°C л/хв 14,8 18,2 Моментальний розбір гарячої води, ∆T=35°C л/хв 10,6 13,0 Клас комфорту ГВП (кількість зірочок згідно з EN13203) ✵✵✵ ✵✵✵ Розбір гарячої води, не менше л/хв 1 1 Тиск у системі ГВП, не більше/не менше бар 7/0,2 7/0,2 ЕЛЕКТРИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ Напруга електроживлення 230 В 50 Гц 230 В 50 Гц Споживана потужність Вт 175/380 175/380 Робоча температура в приміщенні, не менше °C 5 5 Клас захисту IP X4D X4D ВИДІЛЕННЯ Залишковий тиск відведення продуктів згоряння мбар 1,04 0,8 Тяга в димоході, не менше Па н/в н/в Клас за викидами окислів азоту NOx Клас 5 5 Температура продуктів згоряння (газ G20) °C 56,7 74,6 Вміст CO2 (G20) % 8,45 9,04 Вміст CO (0%O2) млн. –1 38,5 59 Вміст O2 (G20) % 5,4 4,4 Кількість продуктів згоряння, не більше (G20) кг/год 39,6 46,3 Надлишок повітря під час згоряння 34,8 26,7 МАСОГАБАРИТНІ ПОКАЗНИКИ Маса нетто кг 75 79 Габарити (вис. H x шир. W x довж. D) мм 850x600x600 850x600x600
Сторінка 72 PDF
Сторінка 73
71 11.4. Традиційні газові котли. 11.4.1. Genus. У нових котлах серії GENUS фірми Ariston технічні досягнення реалізовані як спо- лучення безвідмовності й зручності з досконалими експлуатаційними характе- ристками. Завдяки сучасним режимам роботи котлів Ariston серії GENUS їхні влас- ники можуть тішитися найвищим сту- пенем комфорту в приміщеннях при мінімальному споживанні енергії та найвищій ефективності її використан- ня. Максимальну зручність забезпечує новий режим «Автомат» (AUTO), в якому котел автоматично пристосовується до умов усередині й назовні приміщення. Власник може задати робочі параметри котла відповідно до потреб за допомо- гою таких функцій: програмування на тиждень; ■ режим COMFORT PLUS, в якому мож- ■ на майже негайно отримувати гарячу воду; режим ECO, який спрацьовує, коли за- ■ дана температура води в контурі ЦО нижча за 55°C. Пропонуючи котли серії GENUS, фірма Ariston сподівається, що вони краще відповідатимуть потребам споживачів та більшою мірою справдять їхні очікування, завдяки можливості регулювання роботи апарата й отримання корисної інформації через БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ЦИФ- РОВИЙ ІНТЕРФЕЙС. Він дозволяє контро- лювати роботу апарата, забезпечувати подавання гарячої води в будь-який момент, цілодобово підтримувати в приміщенні оптимальну температуру. ТЕРМОСТАТ ІЗ ПРОГРАМУВАННЯМ НА ТИЖДЕНЬ, що входить до типового комплекту поставки апарата, дозволяє власникові за потребою програмувати довільний час увімкнення й вимкнен- ня апарата. Найкоротший відтинок часу програмування становить 15 хв, зарівно як і найкоротший час перерви в роботі. БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ЦИФРОВИЙ ІНТЕР ФЕЙС має кнопку INFO TOP, за до - помогою якої оператор отримує доступ до ряду відомостей щодо належної робо- ти котла; також можна дізнатися, скільки днів залишилося до чергового планово- профілактичного обслуговування. При потребі на індикатор інтерфейсу виво- дяться контактні дані сервісного центру, відповідального за обслуговування. На запит оператора можуть виводитися значення температури всередині або назовні будинку чи тиску в системі. В «інтелектуальному» режимі «Авто- мат» (AUTO) котел може здійснювати саморегулювання – самостійно, в залежності від умов поза приміщенням, добирати робочі параметри так, щоб у приміщенні якнайшвидше встановилися й підтримувалися задані умови. У такий спосіб котел забезпечує максимум ком- форту при мінімумі споживання енергії й зовсім не створює шуму. Система COMFORT PLUS з довма робочи- ми режимами дозволяє отримувати гаря- чу воду заданої температури вже через п’ять секунд. Завдяки цьому власники завжди без довгого очікування мають га- рячу воду. Функція НАПІАВТОМАТИЧНОГО ПІД ЖИВ- ЛЕННЯ ВОДОЮ дозволяє легко поповню- вати втрати води в системі ЦО та усувати зниження тиску. За допомогою одного з численних про- понованих безпроводових пристроїв ре- гулювання температури оператор може просто й швидко відрегулювати темпе- ратуру в приміщенні. Фірма Ariston ство- рила їх, ураховуючи численні побажання споживачів, що полюбляють „комфорт просто під рукою”. Найважливіші переваги котлів GENUS з точки зору споживача: Невеликі розміри. ■ Привабливі оформлення й інтерфейс. ■ Приховані штуцери для води. ■ Багатофункціональний цифровий ■ інтер фейс з такими функціями: термостат з таймером-програматором, ■ що дозволяє керувати двома зонами опалення (без необхідності купівлі зовнішнього термостату з таймером- програматором); режим AUTO, що служить для ■ оптимізації робочих параметрів котла з урахуванням типу системи, а значить, для забезпечення найвищого рівня комфорту й заощадження енергії; індикація режиму роботи системи ЦО ■ та ГВП, робочої температури котла у відповідному режимі; виведення текстових повідомлень для ■ оператора або техніка з обслуговуван- ня на різних етапах роботи котла; індикація значення тиску в ■ системі ЦО; сигналізація ввімкнення пальника, ■ індикація рівня потужності; можливість поєднання котла з панель- ■ ними сонячними тепловими колекто- рами; індикація кодів помилок та коментарів ■ до них; сигналізація ввімкнення режиму ■ дистанційного керування (E@sy). Система INFO TOP забезпечує інди- ■ кацію таких даних: час; ■ значення тиску в системі ЦО; ■ значення температури поза при- ■ міщенням у°C (якщо приєднаний зовнішній датчик температури); значення температури в приміщенні ■ в°C (якщо приєднаний внутрішній дат- чик температури);
Сторінка 73 PDF
Сторінка 74
72 розбір гарячої води (л/хв); ■ задана температура води в контурі ЦО; ■ задана температура води в ■ контурі ГВП; задана кількість днів до наступного ■ планового огляду; назва та номер телефону Центру ■ технічного супроводу; режим регулювання; ■ увімкнення режиму AUTO; ■ температура гарячої води в ■ проміжному колекторі геліо уста нов ки. Клас ККД ■ ∗∗∗ згідно з директивою UE 92/42/EEC. Середня продуктивність за сезон ■ значно краща, ніж у звичайних котлів (при використанні регульованого вен- тилятора). Клас комфортності системи ГВП ■ ∗∗∗ згідно зі стандартом EN 13203, де по- дано такі характеристики: менша тривалість очікування; ■ стала температура гарячої води, ■ навіть у разі одночасного розбирання з кількох кранів; тривалість стабілізації температури; ■ мінімальний розбір гарячої води; ■ відношення результатів до спо- ■ живання. Більшого розміру теплообмінник ■ в системі ГВП, виготовлений з нержавіючої сталі. Режим «Автомат» (AUTO). ■ Кнопка увімкнення-вимкнення ■ програматора. Кнопка «Комфорт» (Comfort) «інтеле- ■ ктуальна» система забезпечення по- давання гарячої води заданої темпе- ратури вже через 5 сек (див. п...). Безшумна дія (вентилятор та цир- ■ куляційна помпа в ролі регулюваль- них пристроїв). Кнопка «Semi-automatic fi lling» (Напів - ■ автоматичне підживлення водою) – дозволяє дізнатися значення тиску в системі ЦО й, по натисненню кнопки, виконати підживлення. Система захисту від замерзання ■ контурів ЦО та ГВП. Захист від утворення накипу. ■ Циркуляційний насос і система захи- ■ сту з триходовим краном на випадок забруднення помпи. Широкий асортимент приладдя й ■ при стосувань, як із проводовим приєднанням, так і безпроводових. Режим «АВТОМАТ» (AUTO) Зазвичай встановлюють сталу досить високу температуру води в нагрівачах (70–80°C), щоб опалювання зберігало ефективність у кілька найхолодніших днів за всю зиму. Проте в тепліші дні, яких багато і взимку, й восени, це зайве. Це призводить до того, що навіть після вимкнення опалювання термостатом приміщення залишаються перегрітими. Енергію марнують, а належного рівня комфорту в перегрітих приміщеннях не досягають. Новий режим AUTO, який запускають за допомогою кнопки, дозволяє за- безпечити належний тепловий ком- форт у приміщенні якнайшвидше та найефективніше, бо котел установлює ре- жим роботи відповідно до типу системи, навколишніх умов і показів приєднаних до нього зовнішніх пристроїв. Котел GENUS фірми Ariston автоматично розпізнає кількість і типи приєднаних до нього пристроїв (кімнатний термостат на вмикання-вимикання, датчик темпе- ратури в приміщенні, зовнішній датчик, регулятор дистанційної дії Remocon) та оптимізує режим роботи. Далі описано різні варіанти конфігурації, гарантовані рівні комфорту й енерго- заощадження. Функція COMFORT PLUS «Інтелектуальна» система COMFORT PLUS забезпечує подавання гарячої води вже через 5 сек. Оператор може встанови- ти один з двох режимів роботи системи COMFORT PLUS: COMFORT PLUS Ú – котел перехо- дить у режим COMFORT після кожного відкривання крану, COMFORT Ú – котел діє в режимі COMFORT впродовж 30 хв. по закінченні розбору гарячої води. Котел GENUS постачається з заводським блокуванням режиму COMFORT. Для ввімкнення режиму COMFORT слід натис- нути відповідну кнопку, режим COMFORT PLUS можна ввімкнути шляхом програму- вання за допомогою меню. Режим «Економічний» (ECO) Якщо функцію COMFORT ввімкнено, а тем- пературу води в системі ЦО встановлено нижчою за 55°C, на індикатор виводиться сигнал про перехід котла в режим ECO. У режимі ECO забезпечується належна робота котла при низькому споживанні енергії, але на високому рівні комфорту. Напівавтоматичне підживлення водою Ця дуже корисна функція дозволяє утри- мувати тиск води в системі на оптималь- ному рівні. Акустичний комфорт (безшумна робота котла). GENUS
Сторінка 74 PDF
Сторінка 75
73 Завдяки можливості регулювання теплової потужності в широких межах котел GENUS постійно пристосовується до заданого рівня комфорту. Ця важ- лива риса апарата дозволяє йому пра- цювати з мінімальним споживанням енергії й забезпечує акустичний ком- форт шляхом регулювання вентилятора й циркуляційної помпи. Більшість часу вентилятор і помпа пра- цюють на знижених обертах, завдяки чому значно зменшуються рівень шуму й споживання електроенергії. ФУНКЦІЇ ЦИФРОВОГО ІНТЕРФЕЙСУ Завдяки новому індикаторові на рідких кристалах (РК) оператор може в будь- який момент перевірити параметри ро- бочого режиму котла. ГАБАРИТИ Модифікація з відкритою камерою 24 CF Модифікація з герметичною камерою 24 FF 28 FF 770x400x315 Модифікація з відкритою камерою 28 CF Модифікація з герметичною камерою 32 FF 35 FF 770x440x315 Пояснення A Подавання до ЦО B Подавання до ГВП C Подавання газу D Подавання холодної води E Повернення з ЦО S Дренаж запобіжного клапана T Дренажний вентиль котла
Сторінка 75 PDF
Сторінка 76
74 Модифікація з відкритою камерою Співвісні газоходи (60/100, 80/125) Двоканальні газоходи (80-80) Характеристики відведення продуктів згоряння ТИП ВИВЕДЕННЯ Відстань (L) ПЕРЕГОРОДКИ В КАНАЛІ ВІДВЕДЕННЯ ПРОДУКТІВ ЗГОРЯННЯ від [м] ... до [м] 28 FF ГАЗОХОДИ СПІВВІСНІ 60/100 C12, C32, C42, B32 0,75 ..........................................1 Ø 43 1 4 НЕМАЄ ГАЗОХОДИ ДВОКАНАЛЬНІ 80-80 C12, C32, C42 0.5 5 Ø 43 5 ...............................................22 НЕМАЄ C52, C82, B22 0.5 ...........................................15 Ø 43 15 ............................................47 НЕМАЄ 24 FF ГАЗОХОДИ СПІВВІСНІ 60/100 C12, C32, C42, B32 0,75 1 Ø 43 1 4 НЕМАЄ ГАЗОХОДИ ДВОКАНАЛЬНІ 80-80 C12, C32, C42 0,5 9 Ø 43 9 ...............................................23 НЕМАЄ C52, C82, B22 0,5 ...........................................24 Ø 43 24 ............................................57 НЕМАЄ GENUS
Сторінка 76 PDF
Сторінка 77
75 ПОЯСНЕННЯ 1. Вторинний теплообмінник 2. Датчик температури гарячої води 3. Датчик потоку та витратомір гарячої води Подавання до контуру ЦО КОМПЛЕКТІВКИ ДО КОТЛІВ У типову комплектацію котла входять такі елементи: Приєднувальні елементи: газовий вен- ■ тиль, вхідний вентиль холодної води, чотири труби водяні. Кронштейн для навісного монтажу. ■ Перехідник підведення повітря до ■ двоканального газоходу. Паперовий шаблон для навісного ■ монтажу. Два шурупи для кріплення ■ кронштейну. Настанова з обслуговування. ■ Рівень комфорту ГВП – три зірочки Відповідаючи на попит споживачів щодо зручності користування гарячою водою, фірма Ariston впровадила до гідравлічної системи котлів GENUS новий елемент. Це – турбінний витратомір гарячої води (3), на додачу до збільшеного розміру теплообмінника (1) та датчика темпера- тури гарячої води (2). Такий склад систе- ми забезпечує зручність користування гарячою водою та підтримання її сталої температури. У разі зміни розбору, витратомір генерує сигнали, пропорційні витраті гарячої води та початковій об’ємній швидкості й надсилає їх до блоку електроніки, від яко- го здійснюється керування потужністю котла. При малому розборі, тобто малій об’ємній швидкості, наприклад, під час користу- вання душем, теплообмінник системи ГВП (1) одночасно грає роль резервуара гарячої води. Датчик температури гарячої води (2), розташований на її подаванні до системи ГВП, вимірює температуру води на виході з котла й надсилає відповідний сигнал до блоку електроніки, під дією якого ця температура утримується на сталому рівні. Котел GENUS має оцінку зручності кори- стування гарячою водою «три зірочки» (✶✶✶) згідно зі стандартом EN 13203. Під час оцінювання враховують такі фактори: малу тривалість очікування гарячої ■ води, сталість температури гарячої води, що ■ подається, при змінах розбору, тривалість стабілізації температури, ■ можливість постачання гарячої води ■ навіть при мінімальному розборі, відношення результатів до споживан- ■ ня енергії.
Сторінка 77 PDF
Сторінка 78
76 ЗАГАЛЬНИЙ ВИГЛЯД Котел з відкритою камерою згоряння ПОЯСНЕННЯ Приєднувальний патрубок каналу 1. відведення продуктів згоряння Термостат продуктів згоряння 2. Запобіжний термостат на 105°C 3. (захист від перегрівання) Датчик температури на подаванні 4. Запальні електроди й електрод 5. контролю наявності полум’я Запальний генератор 6. Датчик температури гарячої води 7. Запобіжний клапан 8. Панель керування 9. Регульована циркуляційна помпа 10. з автоматичним деаератором Датчик температури на звороті 11. з контуру ЦО Головний теплообмінник 12. GENUS
Сторінка 78 PDF
Сторінка 79
77 ПОЯСНЕННЯ Вхід повітря до двоканальних 1. газоходів Реле тиску продуктів згоряння 2. Збірна трубка конденсатовідвідника 3. Запобіжний термостат на 105°C 4. (захист від перегрівання) Головний теплообмінник 5. Датчик температури на подаванні до 6. контуру ЦО Запальні електроди й електрод 7. контролю наявності полум’я Запальний генератор 8. Датчик температури гарячої води 9. Запобіжний клапан на тиск 3 бар 10. Панель керування 11. Регульована циркуляційна помпа з 12. автоматичним деаератором Датчик температури на звороті з 13. контуру ЦО Вентилятор продуктів згоряння 14. Штуцер відбирання проб продуктів 15. згоряння Співвісний вихідний колектор 16. ЗАГАЛЬНИЙ ВИГЛЯД Котел з відкритою камерою згоряння
Сторінка 79 PDF
Сторінка 80
78 ПОЯСНЕННЯ Головний теплообмінник (система 1. опалення) Запобіжний термостат на 105°C (захист від 2. перегрівання) Датчик температури на виході ЦО 3. Пальник 4. Запальні електроди 5. Газовий вентиль 6. Вторинний теплообмінник 7. Датчик температури гарячої води 8. Байпас 9. Запобіжний клапан (3 бар) 10. Дренажний вентиль котла 11. Фільтр на вході системи ГВП 12. Вентиль з електроприводом для 13. напівавтоматичного підживлення водою Витратомір гарячої води 14. Фільтр на зворотній трубі ЦО 15. Манометр 16. Обмежувач потоку (факультативний) 17. Триходовий кран 18. Регульована циркуляційна помпа з 19. автоматичним деаератором Електрод контролю наявності полум’я 20. Розширювальний бак 21. Датчик температури на звороті з контуру ЦО 22. Датчик тиску 23. A Подавання до системи опалення B Вихід гарячої води C Вхід газу D Вхід холодної води E Зворотна труба ЦО Вихід продуктів згоряння – котел з відкритою камерою згоряння Котел з відкритою камерою згоряння роз- рахований на приєднання газоходів для продуктів згоряння діаметрами 125 або 130 мм без допоміжних елементів. Вихід продуктів згоряння – котел з герметичною камерою згоряння ПОЯСНЕННЯ Конденсатозбірник 1. Додатковий сигнал з пункту контролю 2. тиску Заглушки пункту контролю тиску 3. Від’ємний сигнал з пункту контролю тиску 4. GENUS
Сторінка 80 PDF
Сторінка 81
79 Технічні характеристики 24 CF 28 CF 24 FF 28 FF 35 FF КАМЕРА відкрита відкрита герметична герметична герметична ПОТУЖНІСТЬ ТА ККД Номінальна теплова потужність, не більше/не менше кВт 25,8/11 29,6/13 25,8/11 30/13 34,4/14 Теплова потужність у режимі ГВП, не більше/не менше кВт 27/11 31,1/13 27/11 327/113 36/14 Теплова потужність ЦО, не більше/не менше кВт 23,7/10,1 26,9/11,7 24/9,5 28/11,6 31,1/12,8 ККД згоряння % 93,2 93,1 95,4 94,8 94,7 ККД при номінальній тепловій потужності (60/80°C) % 91,9 91 94,3 93,6 93,5 ККД при 30% номінальної теплової потужності % 91,2 90 93,2 93,7 91,1 Клас ККД (кількість зірочок, згідно з директивою 92/42/EEC) ✶✶✶ ✶✶✶ ✶✶✶ ✶✶✶ ✶✶✶ Втрата теплоти крізь кожух (∆T=50°C) % 1,3 2,1 1,1 1,2 1,2 Втрати в газоході під час работи пальника % 6,8 6,9 4,6 5,2 5,3 Втрати в газоході при вимкненому пальнику % 0,4 0,4 0,4 0,4 0,4 ВИДІЛЕННЯ Виділення продуктів згоряння, не більше (газ G20) кг/год 62,95 73,8 62,5 71,5 74 Температура продуктів згоряння (газ G20) °C 137,5 119 98 137,5 108 Вихідні опори мбар - - 1 0,75 - Тяга в димоході, не менше Па 4 4 - - - Вміст CO2 (газ G20) % 6,07 6 7,3 6,1 7 Вміст CO (0%O2 – газ G20) млн.–1 53 107 32 53 95 Вміст O2 (газ G20) % 9,6 9,7 7,35 9,56 8 ДОДАТКОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ Тиск газу на подаванні – (G20) мбар 20 20 20 20 20 Температура в приміщенні, не менше °C 5 5 5 5 5 ХАРАКТЕРИСТИКИ СИСТЕМИ ЦЕНТРАЛЬНОГО ОПАЛЕННЯ Температура в системі ЦО, не більше/не менше °C 85/42 85/42 85/42 85/42 85/42 Гідродинамічний опір у системі бар 0,25 0,25 0,25 0,25 0,25 Місткість розширювального бака л 8 8 8 8 8 Початковий тиск розширювального бака бар 1 1 1 1 1 Кількість води в системі, не більше л 175 175 - - - Тиск у системі ЦО, не менше бар 0,4 0,4 0,4 0,4 0,4 Тиск у системі ЦО, не більше бар 3 3 3 3 3 ХАРАКТЕРИСТИКИ СИСТЕМИ ГВП Температура в системі ГВП, не більше/не менше °C 60/36 60/36 60/36 60/36 60/36 Розбір у системі ГВП (10 хв, ∆T=30°C) л/хв 11,5 13,5 12,1 13,6 16 Розбір у системі ГВП при ∆T=25°C л/хв 13,8 16,2 14,5 16,3 19,2 Розбір у системі ГВП при ∆T=35°C л/хв 9,9 11,6 10,4 11,7 13,7 Клас комфорту ГВП (кількість зірочок згідно з EN 13203) ✶✶✶ ✶✶✶ ✶✶✶ ✶✶✶ ✶✶✶ Розбір у системі ГВП, не менше л/хв 1,6 1,6 1,6 1,6 1,6 Тиск у системі ГВП, не більше бар 6 6 6 6 6 ЕЛЕКТРИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ Напруга та частота живлення В/Гц 230/50 230/50 230/50 230/50 230/50 Споживана потужність Вт 84,6 100 126 138 151 Ступінь захисту електричної частини IP 4D 4D X5D X5D X5D МАСОГАБАРИТНІ ПОКАЗНИКИ Маса кг 32 32 31 31 33 Габарити (вис. H x шир. W x довж. D) мм 770x400x315 770x440x315 770x400x315 770x400x315 770x440x315
Сторінка 81 PDF
Сторінка 82
80 11.4.2. CLAS Нові котли серії CLAS фірми Ariston вирізняються: меншим споживанням палива (до 15% заощадження в порівнянні з традиційним ■ котлом з класом ККД згоряння одна чи дві зірочки), випробованою безшумною роботою, ■ малими габаритами. ■ Технічні характеристики CLAS 15 FF 24 CF 24 FF 28 CF 28 FF 32 FF 24 CF 24 FF 28 FF Система Система Система Система Система Система Камера герм. відкр. герм. відкр. герм. герм. відкр. герм. відкр. ПОТУЖНІСТЬ ТА ККД Номінальна теплова потужність, не більше/не менше кВт * 25,8/11 25,8/11 30,5/13 30/13 34/14 25,8/11 25,7/11 30/11 Теплова потужність у режимі ГВП, не більше/не менше кВт * 23,7/10,1 24/9,3 26,7/11,1 28/11,6 30,3/13 27/11 24,2/9,3 28/11,6 Теплова потужність ЦО, не більше/ не менше кВт * * * * * * 23,7/10,1 * * ККД згоряння % * 91,9 94,3 92,5 93,6 94,4 93,2 95,4 95,2 ККД при номінальній тепловій потужності (60/80°C) % * * * * * * 91,9 94,3 93,6 ККД при 30% номінальної теплової потужності % * 91,2 93,2 89,7 91,6 92,7 91,2 93,2 93,7 Клас ККД (кількість зірочок, згідно з директивою 92/42/EEC) * ✶✶ ✶✶✶ ✶✶ ✶✶✶ ✶✶ ✶✶ ✶✶✶ ✶✶ Втрата теплоти крізь кожух (∆T=50°C) % * * * * * * 1,3 1,17 1,6 Втрати в газоході під час работи пальника % * * * * * * 6,8 4,6 4,8 Втрати в газоході при вимкненому пальнику % * * * * * * 0,4 0,4 0,4 ВИДІЛЕННЯ Виділення продуктів згоряння, не більше (газ G20) кг/год * * * * * * 62,95 61,6 60,3 Температура продуктів згоряння (газ G20) °C * * * * * * 137,5 98 99,8 Вихідні опори мбар * * * * * * 4 * * Тяга в димоході, не менше Па * * * * * * * 1,0 0,75 Вміст CO2 (газ G20) % * * * * * * 6,07 7,3 7,25 Вміст CO (0%O2 – газ G20) млн.–1 * * * * 53 107 32 Вміст O2 (газ G20) % * * * * * * 9,6 7,3 7,5 ДОДАТКОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ Тиск газу на подаванні – (G20) мбар * * * * * * 20 20 20 Температура в приміщенні, не менше °C * * * * * * 5 5 5 ХАРАКТЕРИСТИКИ СИСТЕМИ ЦЕНТРАЛЬНОГО ОПАЛЕННЯ Температура в системі ЦО, не більше/ не менше °C * 85/42 85/42 85/35 85/42 * 85/42 85/42 85/35 Гідродинамічний опір у системі бар * * * * * * 0,25 0,25* 0,25 Місткість розширювального бака л * * * * * * 8 8 8 Початковий тиск розширювального бака бар * * * * * * 1 1 1 Кількість води в системі, не більше л * * * * * * 175 * * Тиск у системі ЦО, не менше бар * * * * 0,4 0,4 0,4 Тиск у системі ЦО, не більше бар * * * * * * 3 3 3 ХАРАКТЕРИСТИКИ СИСТЕМИ ГВП Температура в системі ГВП, не більше/ не менше °C * 60/36 60/36 60/36 60/36 * 60/36 60/36 60/36 Розбір у системі ГВП (10 хв, ∆T=30°C) л/хв * * * * * * 11,5 12,1 13,6 Розбір у системі ГВП при ∆T=25°C л/хв * * * * * * 14,5 14,5 16,3 Розбір у системі ГВП при ∆T=35°C л/хв * * * * * * 9,9 10,4 11,7 Клас комфорту ГВП (кількість зірочок згідно з EN 13203) ✶✶✶ ✶✶✶ ✶✶✶ ✶✶✶ ✶✶✶ ✶✶✶ ✶✶✶ ✶✶✶ ✶✶✶ Розбір у системі ГВП, не менше л/хв * * * * * * 1,6 1,6 1,6 Тиск у системі ГВП, не більше бар * * * * * * 6 6 6 ЕЛЕКТРИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ Напруга та частота живлення В/Гц 230/50 230/50 230/50 230/50 230/50 230/50 230/50 230/50 230/50 Споживана потужність Вт * 88,5 126 97 138 152 85 126 138 Ступінь захисту електричної частини IP X5D X4D X5D X4D X5D X5D X4D X5D X5D МАСОГАБАРИТНІ ПОКАЗНИКИ Маса кг * 30 30 * 32 * 30 30 32 Габарити (вис. H x шир. W x довж. D) мм 770x400x315 770x400x315 770x400x315
Сторінка 82 PDF
Сторінка 83
81 Технічні характеристики 11.4.3. EGIS EGIS 24 CF 24 FF КАМЕРА відкрита герметична ПОТУЖНІСТЬ ТА ККД Номінальна теплова потужність, не більше/ не менше кВт 25,3/11 25,7/11 Теплова потужність у режимі ГВП, не більше/ не менше кВт - 22,9/9,6 Теплова потужність ЦО, не більше/не менше кВт 23/9,5 - кКД згоряння % 92,8 94,1 ККД при номінальній тепловій потужності (60/80°C) % 90,7 93,0 ККД при 30% номінальної теплової потужності % 88,8 92,8 Клас ККД (кількість зірочок, згідно з директивою 92/42/EEC) ✶✶ ✶✶✶ Втрата теплоти крізь кожух (∆T=50°C) % 2,1 1,1 Втрати в газоході під час работи пальника % 7,2 5,9 Втрати в газоході при вимкненому пальнику % 0,2 0,2 ВИДІЛЕННЯ Виділення продуктів згоряння, не більше (газ G20) кг/год 64 55,1 Температура продуктів згоряння (газ G20) °C 120 112 Вихідні опори мбар 4 - Тяга в димоході, не менше Па - 0,73 Вміст CO2 (газ G20) % 5,6 6,4 Вміст CO (0%O2 – газ G20) млн.–1 54 40 Вміст O2 (газ G20) % 10,4 8,97 ХАРАКТЕРИСТИКИ СИСТЕМИ ЦЕНТРАЛЬНОГО ОПАЛЕННЯ Температура в системі ЦО, не більше/не менше °C 82/40 82/40 Гідродинамічний опір у системі бар 0,25 0,25 Місткість розширювального бака л 8 8 Початковий тиск розширювального бака бар 1 1 Кількість води в системі, не більше л 175 - Тиск у системі ЦО, не менше бар 0,4 0,4 Тиск у системі ЦО, не більше бар 3 3 ХАРАКТЕРИСТИКИ СИСТЕМИ ГВП Температура в системі ГВП, не більше/не менше °C 60/36 60/36 Розбір у системі ГВП (10 хв, ∆T=30°C) л/хв 11 11 Розбір у системі ГВП при ∆T=25°C л/хв 13,2 13,2 Розбір у системі ГВП при ∆T=35°C л/хв 9,4 9,4 Розбір у системі ГВП, не менше л/хв 1,6 1,6 Тиск у системі ГВП, не більше бар 6 6 ЕЛЕКТРИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ Напруга та частота живлення В/Гц 230/50 230/50 Споживана потужність Вт 76 125 Ступінь захисту електричної частини IP X4D X5D МАСОГАБАРИТНІ ПОКАЗНИКИ Маса кг 30 32 Габарити (вис. H x шир. W x довж. D) мм 770x400x315 770x400x315
Сторінка 83 PDF
Сторінка 84
82 11.5. Газоходи 11.5.1. Типи газоходів SYSTEMY KOMINOWE
Сторінка 84 PDF
Сторінка 85
83 11.5.2. Газоходи відведення продуктів згоряння до навісних котлів з герметичною камерою згоряння ТИП C12 шифр 3318001 Газохід співвісний стандартний l=750 мм Ø 60/100 з коліном (для безпосереднього приєднання до котла) шифр 3318035 Газохід співвісний стандартний Ø 80/125, l=1000 мм з перехідником Ø 60/100 → Ø 80/125 з коліном (для безпосереднього приєднання до котла) 3318001 3318035
Сторінка 85 PDF
Сторінка 86
84 TYP C32 шифр 3318002 Патрубок горизонтальний l=750 мм з вертикальним перехідником Ø 60/100 без коліна (для безпосереднього приєднання до котла) шифр 3318008 Вертикальний перехідник Ø 60/100 з конденсатовідвідником шифр 3318040 Вертикальний перехідник Ø 60/100 → Ø 80/125 з конденсатовідвідником (для безпосереднього приєднання до котла) TYP C52 3318008 3318040 шифр 3318017 Перехідник на двоканальний газохід Ø60/100 → Ø 80 (для безпосереднього приєднання до котла) шифр 3318026 Конденсатовідвідник Ø 80 3318017 3318026 3318002 SYSTEMY KOMINOWE
Сторінка 86 PDF
Сторінка 87
85 шифр Коліно 90° Ø 80 (2 шт.) 3318019 Коліно 45° Ø 80 (2 шт.) 3318020 Подовжувач Ø 80x1000 мм 3318023 Подовжувач Ø 80x500 мм 705770* З'єднувач 2 x Ø 80 на 60/100 мм 3318033 Оголовок Ø 80/125, l=1150 мм з вертикальним перехідником Ø 60/100 → Ø 80/125 3318013 Перехідник Ø 80 Ø Ø 80/125 до оголовка 3318029 Щиток для похилого даху 3318009 Щиток для плаского даху 3318011 Трійник з конденсатовідвідником Ø 80 3318044 Опис елементів, двоканальний газохід 80/80 стандартний
Сторінка 87 PDF
Сторінка 88
86 Опис елементів, співвісний газохід 60/100 стандартний шифр Патрубок горизонтальний l=750 мм Ø 60/100 без коліна 706053* Коліно 90° Ø 60/100 3318003 Коліно 45° Ø 60/100 (2 шт.) 3318004 Подовжувач Ø 60/100x1000 мм 3318005 Подовжувач Ø 60/100x500 мм 3318006 Оголовок Ø 80/125, l=1150 мм з вертикальним перехідником Ø 60/100 → Ø 80/125 3318013 Щиток для похилого даху 3318009 Щиток для плаского даху 3318011 SYSTEMY KOMINOWE
Сторінка 88 PDF
Сторінка 89
87 шифр Коліно 90° Ø 80/125 3318036 Коліно 45° Ø 80/125 (2 шт.) 3318037 Подовжувач Ø 80/125x1000 мм 3318038 Подовжувач Ø 80/125x500 мм 3318039 Оголовок Ø 80/125, l=1150 мм з вертикальним перехідником Ø 60/100 → Ø 80/125 3318013 Опис елементів, співвісний газохід 80/125 стандартний
Сторінка 89 PDF
Сторінка 90
88 11.5.3. Газоходи відведення продуктів згоряння до конденсаційних котлів ТИП C33, C53 шифр 3318074 Патрубок горизонтальний l=750 мм з вертикальним перехідником Ø 60/100 без коліна (для безпосереднього приєднання до котла) 3318074 3318079 шифр 3318079 Вертикальний перехідник Ø 60/100 з конденсатовідвідником шифр 3318095 Вертикальний перехідник Ø 60/100 → Ø 80/125 до котлів серій GENUS PREMIUM, ACO (для безпосереднього приєднання до котла) шифр 3318082 Перехідник на двоканальний газохід Ø60/100 → Ø 80/125 (для безпосереднього приєднання до котла) 3318095 3318082 SYSTEMY KOMINOWE
Сторінка 90 PDF
Сторінка 91
89 шифр Газохід співвісний стандартний l=1000 мм з коліном Ø 60/100 (для безпосереднього приєднання до котла) 3318073 Коліно співвісне 90° Ø 60/100 3318075 Коліно 45° Ø 60/100 (2 шт.) 3318076 Подовжувач співвісний Ø 60/100x1000 мм 3318077 Подовжувач співвісний Ø 60/100x500 мм 3318078 Подовжувач l=160 мм, Ø 60/100 706115* Оголовок Ø 80/125, l=1150 мм з вертикальним перехідником Ø 60/100 → Ø 80/125 3318080 Щиток для похилого даху 3318009 Щиток для плаского даху 331801 Опис елементів, співвісний газохід 60/100 конденсаційний
Сторінка 91 PDF
Сторінка 92
90 шифр Газохід співвісний стандартний Ø 80/125, l=1000 мм з перехідником Ø 60/100 → Ø 80/125 з коліном до котлів серій GENUS PREMIUM, ACO (для безпосереднього приєднання до котла) 3318090 Коліно 90° Ø 80/125 до котлів серій GENUS PREMIUM, ACO 3318091 Коліно 45° Ø 80/125 до котлів серій GENUS PREMIUM, ACO 3318092 Подовжувач 1,0 м – Ø 80/125 до котлів серій GENUS PREMIUM, ACO 3318093 Подовжувач 0,5 м – Ø 80/125 до котлів серій GENUS PREMIUM, ACO 3318094 Оголовок Ø 80/125, l=1150 мм з вертикальним перехідником Ø 60/100 → Ø 0/125 3318080 Опис елементів, співвісний газохід 80/125 конденсаційний SYSTEMY KOMINOWE
Сторінка 92 PDF
Сторінка 93
91 Опис елементів, двоканальний газохід 80/80 конденсаційний шифр Газохід продуктів згоряння двоканальний Ø 80 3318083 • 1 патрубок Ø 60/100 → Ø 80 • 2 коліна 90° • 2 подовжувачі 1000 мм • 1 оголовок каналу всмоктування • 3 заслінки Рекомендовано комплектувати оголовком (3318027) Коліно 90° Ø 80 3318084 Коліно 45° Ø 80 (2 шт.) 3318085 Подовжувач Ø 80x1000 мм 3318086 Подовжувач Ø 80x500 мм 3318087 Перехідник Ø 80/80 →Ø 80/125 до оголовка 3318089 Оголовок горизонтального патрубка 3318027 з нержавіючої сталі Оголовок Ø 80/125, l=1150 мм з вертикальним перехідником Ø 60/100 → Ø 80/125 3318080 Трійник з конденсатовідвідником Ø 80 3318044
Сторінка 93 PDF
Сторінка 94
92 3318331 11.6. Регулятори шифр 3318318 Clima Manager до котлів Genus Premium, Genus, Clas (має комплектуватися також платою інтерфейсу 3318229) шифр 3318231 Термостат-регулятор кімнатний (має бути вкомплектований виробом з шифром 3318229) 3318331 3318229 3318239 3318238 3318242 шифр 3318229 E-BUS – плата інтерфейсу, мають комплектуватися виробами з шифрами 3318318-3318231 шифр 3318239 Регулятор кімнатний на ввімкнення- вимкнення з програмуванням на тиждень шифр 3318238 Термостат кімнатний на ввімкнення- вимкнення шифр 3318242 Clip-in (плата керування двома контурами ЦО) REGULACJA TEMPERATURY
Сторінка 94 PDF
Сторінка 95
93 706043 шифр 706043 Термостат кімнатний Ariston шифр 3857001 Термостат кімнатний Ariston з програмуванням на тиждень 3857001 709158 3318232 шифр 709158 Цифровий пульт керування Ariston – Clima Manager до котлів ACO B, ACO FS, погодне керування з зовнішнім датчиком, цифровий термостат з програмуванням на тиждень, самодіагностування й контроль робочих параметрів котла шифр 3318232 Зовнішній датчик температури
Сторінка 95 PDF
Сторінка 96
94 płytka P.C.B. kotła Regulator tygodniowy termostat pokojowy Regulator tygodniowy termostat pokojowy SE TA2 TA1 BUS SE TA2 TA1 SOL 11.7. Гідравлічні схеми котелень ГІДРАВЛІЧНІ СХЕМИ КОТЕЛЕНЬ Регулятор на тиждень Регулятор на тиждень Термостат кімнатний Термостат кімнатний Плата інтерфейсу
Сторінка 96 PDF
Сторінка 97
95 płytka P.C.B. kotła Regulator tygodniowy termostat pokojowy Regulator tygodniowy termostat pokojowy SE TA2 TA1 BUS SE TA2 TA1 SOL sonda zewnętrzna sonda zewnętrzna Регулятор на тиждень Регулятор на тиждень Зовнішній датчик Зовнішній датчик температури Плата інтерфейсу Термостат кімнатний Термостат кімнатний
Сторінка 97 PDF
Сторінка 98
96 SE TA2 TA1 SB sonda NTC termostat zasobnika termostat zasobnika termostat / czujnik zasobnika Regulator tygodniowy termostat pokojowy Regulator tygodniowy termostat pokojowy SE TA2 TA1 BUS NTC 3VIE ГІДРАВЛІЧНІ СХЕМИ КОТЕЛЕНЬ Регулятор на тиждень Регулятор на тиждень Термостат кімнатний Термостат кімнатний Термостат/датчик резервуара Термостат резервуара Термостат резервуара Датчик NTC
Сторінка 98 PDF
Сторінка 99
97 SE TA2 TA1 BUS SE TA2 TA1 SOL zdalne sterowanie (Clima Manager) zdalne sterowanie (Clima Manager) Modulowany czujnik pokojowy Modulowany czujnik pokojowy BUS sonda zewnętrzna sonda zewnętrzna płytka P.C.B. kotła Зовнішній датчик температури Пульт дистанційного керування (Clima Manager) Регульований кімнатний датчик Зовнішній датчик температури Пульт дистанційного керування (Clima Manager) Регульований кімнатний датчик Плата інтерфейсу
Сторінка 99 PDF
Сторінка 100
98 230V 230V STREFA 2 termostat pokojowy STREFA 2 termostat pokojowy 230V 230V STREFA 1 Regulator tygodniowy STREFA 1 Regulator tygodniowy SE TA2 TA1 BUS SE TA2 TA1 SOL sonda zewnętrzna sonda zewnętrzna płytka P.C.B. kotła ГІДРАВЛІЧНІ СХЕМИ КОТЕЛЕНЬ Зовнішній датчик температури Зовнішній датчик температури Зона 1 Регулятор на тиждень Зона 1 Регулятор на тиждень Зона 2 Регульований кімнатний датчик Зона 2 Термостат кімнатний Плата інтерфейсу
Сторінка 100 PDF
Сторінка 101
99 230V 230V BUS V 0 3 2 V 0 3 2 2 STREFA SE TA2 TA1 BUS SE TA2 TA1 SOL STREFA 1 zdalne sterowanie (Clima Manager) STREFA 1 zdalne sterowanie (Clima Manager) STREFA 2 Modulowany czujnik pokojowy STREFA 2 Modulowany czujnik pokojowy sonda zewnętrzna sonda zewnętrzna płytka P.C.B. kotła Зовнішній датчик температури Зовнішній датчик температури Зона 2 Регульо- ваний кімнатний датчик Плата інтерфейсу Зона 1 Пульт дистанційного керування (Clima Manager) Зона 1 Пульт дистанційного керування (Clima Manager) Зона 2 Регульований кімнатний датчик
Сторінка 101 PDF
Сторінка 102
100 by-pass zawór kryzujący zawór strefowy zawór strefowy 230V 230V pompa zawór mieszający sterowany termostatem UST termostat bezpieczeństwa ogrzewania podłogowego UST termostat bezpieczeństwa ogrzewania podłogowego STREFA 1 pompa cyrkulacji ZS 2 ZS 1 230V 230V 2 ZONE SE TA2 TA1 BUS 2 ZONE SE TA2 TA1 SOL STREFA 1 Regulator tygodniowy STREFA 1 Regulator tygodniowy STREFA 2 termostat pokojowy STREFA 2 termostat pokojowy sonda zewnętrzna sonda zewnętrzna płytka P.C.B. kotła ГІДРАВЛІЧНІ СХЕМИ КОТЕЛЕНЬ Зовнішній датчик температури Зовнішній датчик температури Зона 2 Термостат кімнатний Зона 1 Регулятор на тиждень Вентиль зонний UST Захисний термостат опалення підлоги Вентиль зонний Кран-змішувач з керуванням від термостата Помпа Байпас Вентиль фланцевий Зона 2 Термостат кімнатний Зона 1 Регулятор на тиждень UST Захисний термостат опалення підлоги Зона 1 Циркуляційна помпа Плата інтерфейсу
Сторінка 102 PDF
Сторінка 103
101 by-pass 230V 230V zawór kryzujący SE TA2 TA1 BUS 2 ZONE BUS 2 ZONE SE TA2 TA1 SOL outdoor sensor 230V 230V sonda zewnętrzna zawór strefowy zawór strefowy zawór mieszający sterowany termostatem pompa STREFA 1 pompa cyrkulacji ZS 2 ZS 1 UST termostat bezpieczeństwa ogrzewania podłogowego płytka P.C.B. kotła UST termostat bezpieczeństwa ogrzewania podłogowego STREFA 1 zdalne sterowanie (Clima Manager) STREFA 1 zdalne sterowanie (Clima Manager) STREFA 2 Modulowany czujnik pokojowy STREFA 2 Modulowany czujnik pokojowy Зовнішній датчик температури Зовнішній датчик температури Зона 2 Регульований кімнатний датчик Вентиль зонний Зона 1 Пульт дистанційного керування (Clima Manager) UST Захисний термостат опалення підлоги Кран-змішувач з керуванням від термостата Вентиль зонний Помпа Байпас Вентиль фланцевий Зона 1 Пульт дистанційного керування (Clima Manager) Зона 2 Регульований кімнатний датчик Плата інтерфейсу Зона 1 Циркуляційна помпа UST Захисний термостат опалення підлоги
Сторінка 103 PDF
Сторінка 104
102 SE TA2 TA1 SB BUS 2 STREFA 230V 230V zawór trójdrogowy 230 V termostat zasobnika sonda NTC zasobnika by-pass sonda / termostat zasobnika zawór trójdrogowy 2 ZONE SE TA2 TA1 BUS NTC 3VIE ZS 2 ZS 1 230V 230V STREFA 2 Modulowany czujnik pokojowy sonda zewnętrzna sonda zewnętrzna zawór strefowy zawór strefowy STREFA 1 zdalne sterowanie (Clima Manager) UST termostat bezpieczeństwa ogrzewania podłogowego zawór kryzujący pompa zawór mieszający sterowany termostatem STREFA 1 pompa cyrkulacji UST termostat bezpieczeństwa ogrzewania podłogowego STREFA 2 Modulowany czujnik pokojowy STREFA 1 zdalne sterowanie (Clima Manager) ГІДРАВЛІЧНІ СХЕМИ КОТЕЛЕНЬ Зовнішній датчик температури Зона 2 Регульований кімнатний датчик Термостат/ датчик резервуара Термостат/датчик резервуару Триходовий кран Кран-змішувач з керуванням від термостата Помпа UST Захисний термостат опалення підлоги Зона 1 Пульт дистанцій- ного керування (Clima Manager) Вентиль зонний Байпас Вентиль фланцевий Триходовий кран Зона 2 Регульований кімнатний датчик Термостат резервуара Датчик NTC резервуара Зона 1 Пульт дистанційного керування (Clima Manager) Зона 1 Циркуляційна помпа UST Захисний термостат опалення підлоги Зовнішній датчик температури Плата інтерфейсу
Сторінка 104 PDF
Сторінка 105
103 ZS 1 ZS 1 ZS 2 ZS 2 230V ZS 3 ZS 3 230V 230V SE TA2 TA1 SB STREFA 3 termostat pokojowy STREFA 3 termostat pokojowy STREFA 1 Regulator tygodniowy STREFA 1 Regulator tygodniowy STREFA 2 termostat pokojowy STREFA 2 termostat pokojowy 230V 230V 230V SE TA2 TA1 BUS sonda zewnętrzna sonda zewnętrzna płytka P.C.B. kotła Плата інтерфейсу Зовнішній датчик температури Зона 1 Регулятор на тиждень Зона 2 Термостат кімнатний Зона 3 Термостат кімнатний Зона 1 Регулятор на тиждень Зона 2 Термостат кімнатний Зона 3 Термостат кімнатний Зовнішній датчик температури
Сторінка 105 PDF
Сторінка 106
104 КОТЛИ МАРКИ ARISTON 230V 230V 230V SE TA2 TA1 SB BUS VZ 1 230V 230V 230V SE TA2 TA1 BUS ZS 1 ZS 2 ZS 2 ZS 3 ZS 3 STREFA 3 termostat pokojowy STREFA 3 termostat pokojowy STREFA 1 zdalne sterowanie STREFA 1 zdalne sterowanie STREFA 2 termostat pokojowy STREFA 2 termostat pokojowy sonda zewnętrzna płytka P.C.B. kotła Плата інтерфейсу Зовнішній датчик температури Зона 1 Дистанційне керування Зона 2 Термостат кімнатний Зона 3 Термостат кімнатний Зона 1 Дистанційне керування Зона 2 Термостат кімнатний Зона 3 Термостат кімнатний
Сторінка 106 PDF
Сторінка 107
106 Мерлоні Термосанітарі Укр ЛЛС Вул. Боженка, 86Е, під’їзд 6 Київ 03680, Україна Tel: +380 44 496 25 18 Fax: +380 44 496 25 12 www.mts.ua www.ariston.ua
Сторінка 107 PDF